Як використовувати вуличних музикантів для промо концертів

В великих містах дуже часто можна зустріти вуличних музикантів, котрі грають на найбільш прохідних вулицях та площах міста. За декілька годин пішохідний трафік біля їх місць може бути тисячу пішоходів. Окрім туристів це також і місцеві мешканці. Багатьом з них мелодія засідає в вуха і грає ще деякий час. Також вуличні музиканти збирають людей біля себе натовпи, котрі знімають їх на відео і потім викладають в соцмережах.

Як можна це використати організаторам фестивалів та концертів для себе? Є гіпотеза, що а зібравши базу вуличних музикантів, та Відібравши тих, хто підходить за репертуаром і манерою виконання, можна замовити в них пісні тих виконавців (музику того жанру) в яких скоро будуть концерти (фестиваль). Музиканти отримують одну оплату від організаторів плюс те, що дадуть вуличні слухачі. Далі на певній відстані від музикантів в попередньо обумовлений період часу стоять промоутери з листівками, флаєрами на концерт, фестиваль. Таким чином виникає подвійний контакт: вухами чують музику, очима бачать інформацію про подію.

Як пробувати рахувати конверсії? Наприклад, QR код з посиланням та унікальними UTM мітками, скорочення посилання через bit.ly, чи спеціальний лендінг під цю акцію.

Такого, поки ще не бачив в застосуванні, але коли хтось знайде похибки в схемі, то пишіть в коментарях.

Вуличні музиканти

Mediabarcamp inspired by

Цього року 11-14 травня в Литві знову супер-мега-крута подія Mediabarcamp. Чому? Тому, що сотні учасників з різних країн діляться досвідом і мотивують робити щось нове.2017-03-08_16-44-26

Дізнатися про цьогорічні умови участі і подати анкету можна тут

Мені ве двічі пощастило там побувати, спробував і цього разу. І якщо все пройде гуд, побачимося в Литві :)

6 порад для ресторанного бізнесу щодо соцмереж

Текст готувався для презентації на цьогорічному форумі HoReCa у Львові, проте я не зміг бути присутнім. Тому фіксую ці поради тут, сподіваюся вам буде цікаво. Після того, як ви почитаєте все, то зможете заповнити форму і отримати аудит своїх соцмереж і сайту.

1. Правильно оберіть платформи присутності.

Дуже важливо визначити свою цільову аудиторію та де вона присутня. Здебільшого всі обирають фейсбук  та інстаграм (платформа найпопулярніша серед молоді та дітей), забуваючи про інші канали. Це, зокрема, блог на сайті та твітер, google plus, foursquare

Однією з помилок є створення в фейсбуці не сторінки, а профіль чи групу для кафе чи ресторану. По перше профіль суперечить правилам фейсбуку і його можуть видалити, а також він не дасть вам таких можливостей, котрі дає сторінка (реклама постів, аналітика).

Важливо також, правильно оформити сторінку. Актуальні розміри зображень для оформлення фейсбук сторінки можна подивитися на Сторінка з розмірами. Для оформлення можна використати, як і звичайні графічні редактори, так і онлайн сервіси, зокрема Canva.

Ваш бізнес має бути на карті

Ваш бізнес має бути на карті

Не можна забувати про карти і геолокаційні сервіси. Користувачі смартфонів все більше використовують додатки для пошуку чогось ніж мобільний браузер. Та й інформація з карт підмішується в пошукову видачу великого пошуку. Найпопулярнішими картографічними сервісами в Україні є:

  • Гугл Карти — попасти сюди допоможе якраз сторінка в гугл плюс, чи зареєструватися в Google мій бізнес. Реєстрація безкоштовна, підтвердження керування бізнесом приходить на звичайну пошту (тому потрібно заздалегідь знати свій індекс і правильно заповнити поля)
  • Яндекс карти — для присутності на цих картах потрібно додати свій бізнес в Довідник (підтвердження керування йде через телефонний дзвінок), а також поставити точку в Народних картах.
  • Open Street Map — тут немає довідника, але карта унікальна тим, що її малюють самі користувачі, ви можете додати свою точку на карту (проте там треба навчитися правильно малювати)
  • Foursquare — це не зовсім карти, проте це вже довідник, котрим користуються активні користувачі соцмереж. Підтвердження права на керування в Foursquare відбувається по телефону, після того, як ви прив’язали свою картку і сплатили 20$. Після цього ви можете виставляти спеціальні пропозиції, писати поради, дивитися аналітику по клієнтах.

Стосовно інших соцмереж, то ми їх розглянемо в наступних пунктах.

2. Плануйте контент

Типовою практикою щодо контенту є те, що одразу після створення каналів в соцмережах їх завалюють контентом, а далі, оскільки, поки ще не має достатньо підписників, закидують. Або, якщо продовжують, то роблять це хаотично та нерегулярно. Ось декілька порад:

  • Створіть свій фотобанк зображень інтер’єру, екстер’єру, страв для використання в плануванні постів. Робіть регулярні фото відвідувачів. Також використовуйте інші зображення з вільною ліцензією: Unsplash, Pixabay тощо.
  • Продумайте регулярні рубрики. Наприклад, загальні «рецепти від шефа», «страва дня» чи щось тематичніше, що підходить для вас. Після цього буде простіше планувати пости.
  • Використовуйте різноманітні типи матеріалів. Постіть посилання на ваш блог чи статті в інших медіа зі згадками про вас чи вашу тематику, фото, відео (заливайте відео на різні платформи), простий текст.
  • Використовуйте контент календар — створіть таблицю в екселі чи Google Docs де плануйте тип постів, платформи куди запостити, дату і час, матеріали потрібні для підготовки поста, також додайте туди колонку з контролем результатів (кількість відвідувачів для поста в блозі, охоплення та залучення для соцмереж).

Контент календар публікацій

3. Конкурси

Конкурси корисні для того, щоб привернути увагу до бренду в соцмережах, залучити нових підписників до соцмереж чи оживити активність.

До певного часу фейсбук забороняв конкурси, котрі базуються на тому, щоб лайкнути пост і залишити комент, але зараз це дозволено правилами (проте лайкнути сторінку і поширити пост досі не дозволено, та всі це використовують). При плануванні подібних конкурсів, потрібно детально продумувати правила та умови для участі, наприклад, для того, щоб відсікти від участі призоловів.

Конкурси в фейсбуці

В нашому сегменті соцмереж Random.org став стандартом для проведення конкурсів та є хорошим інструментом, проте є невеликі незручності з ним. Список всіх учасників потрібно збирати вручну і коли їх стає забагато, то це забирає трохи часу. Проте є й інші безкоштовні сервіси, підключивши які до сторінки можна проводити різні конкурси, це Agora Timeline Contest за допомогою якого можна проводити три типи конкурсів:

  • Sweepstakes — випадково вибрати переможці з усіх, хто лайкну і/чи прокоментував пост.
  • Quiz — вибрати переможця з усіх, хто в коментах вказав правильну відповідь на запитання в пості.
  • Photo contest — переможцем стає той, чиє фото в коментарях набрало найбільше лайків.

4. Відгуки і моніторинг

Зупинимося на трьох популярних платформах, де люди залишають відгуки:

  • Facebook — останнім часом фейсбук спонукає людей більше залишати відгуків та ставити оцінки, коли хтось з твоїх друзів оцінив якийсь заклад, що ви залайкали, ця оцінка появляється у ваших сповіщеннях.
  • Foursquare — сервіс, де нові заклади з’являються найшвидше і дуже часто їх додають самі активні користувачі.
  • Google Maps — карти гугла, про котрі ми вже говорили в першому пункті

Важливо відслідковувати відгуки та вчасно на них реагувати (перевіряти хоча б раз-двічі на тиждень), навіть якщо це були негативні.

Проте не завжди люди приходять до вас на сторінку і залишають там відгук, часто це відбувається просто в постах в соцмережах. Повернемося до платформ, навіть, якщо ви не плануєте використовувати твітер чи вконтакті, вони є хорошим джерелом для моніторингу згадок про вас. Пошук твітера та вконтакті добре шукають по записах користувачів та спільнот в цих соцмережах. Аналогічно фейсбук теж намагається вдосконалювати свій пошук.

5. Локальні ресурси

Ще однією порадою є співпраця з локальними ресурсами. Афіші, каталоги, що популярні в ваших регіонах допоможуть швидше людям і пошуковим системам дізнатися про вас. Особливо, якщо у вас ще не має сайту, або ви лише стартували.

Такі сайти добре індексуються пошуковиками і правильно оформлені сторінки в них зможуть привести вам більше клієнтів.

Бонусом також є те, що гугл в своїй пошуковій видачі враховує рейтинги з інших сайтів. От приклад показу рейтингу для кав’ярні «Теплий п’єц» від Львів Онлайн.

використання локальних ресурсів для маркетингу

Тут, за посиланням, можна залишити заявку на додавання закладу в Львів Онлайн.

6. Аналітика рулить

Дуже важливо правильно визначати показники на які потрібно звертати увагу і взагалі методично переглядати аналітику.  Кожна соціальна мережа має аналітику для бізнес сторінок, котра підкаже в якому напрямку далі рухатися, як перебудувати свій контент план, а також як справи в конкурентів.

  • Якщо ви досі ще не поставили аналітику від гугла на свій сайт і не налаштували цілей (відвідання сторінки контактів, меню, тощо), то вам потрібно це зробити вже. Також варто поставити на сайт піксель від фейсбука на свій сайт, щоб потім ретаргетувати свої фейсбук оголошення на людей, котрі відвідали ваш сайт, але не є підписниками спільноти.
  • Аналітика фейсбука підкаже не лише охоплення і залучення постів (що є важливіше просто від загальної кількості лайків сторінки) а й також як справи в конкурентів. Які пости за остажній тиждень в них набирають найбільше лайків.Аналітика в фейсбуці
  • Аналітика від твітера. Твіти, що набрали найбільше охоплення чи найбільше залучення користувачів підкажуть вам як далі правильно будувати контент для цієї соцмережіАналітика твітеру

І на кінець бонус:

Перших п’ятеро людей, що заповнять форму отримають аудит своїх соцмереж і сайту безкотоштовно!

Професійні і сімейні цінності

Щодо підручника про «сімейні цінності», котрий обговорює вже кілька днів мій твітер та фейсбук.

Звичайно, це не йде в ніякі ворота, коли МОН намагається запхати в голови дітей середньовічні (та навіть первіснообщинні) сексистські уявлення про ролі чоловіка та жінки в сім’ї.

Але трохи про інше. Вчора побачив статтю на УПЖ про розбір підручника  з вказівкою рецензентів, це два доктори наук – В. Г. Панок та Т. В. Кравченко. І тут згадався епізод з книжки «Ви звичайно жартуєте містер Фейнман» (шкода, що зараз нема в продажі українського перекладу, її якраз вартувало б рекомедувати для факультативу дітям і не тільки).

В післявоєнні роки Фейман (під час війни він був задіяним в Манхетенському проекті по розробці атомної бомби) був запрошений в наглядову раду одного з штатів і в його обов’язки входило рекомендація підручників для навчання. В США в ті роки рекомендація на підручники не йшла з гори, а кожен штат може сам вибирати по чому вчитися. Тут відбувається конкуренціяя між видавництвами. Кожне з них присилає свої підручники раді експертів, ті їх перечитують і потім голосують які рекомендують ті чи інші. Схема б здавалося хороша і має працювати, але є декілька але:

— Видавці з уссіх сил намагаються задобрити експертів, присилаючи м різноманітні кошики з продуктами (можливо йдуть і далі), щоб ті рекомендували саме їх. Тобто звичайна корупція.

— Самі експерти не завжди старанно виконують свою роботу, а роблять це лише формально.

В одному випадку члени ради оцінили порожню книжку, ось мій напів автоматичний переклад:

«Дійшли до якоїсь книги, третього тому з серії, мене запитали, що я думаю про неї. Я відповів: “Книгосховище не прислало мені цю книгу, але інші два томи були хорошими.”

Хтось спробував повторити питання: “Що ви думаєте про цю книгу?”

“Я повторив, що вони не прислали мені, тому я не міг оцінити її”.

Людина з книгосховища, котра була там сказала: “Пробачте, я можу пояснити. Я не відправив цю книгу до вас, тому що вона ще не завершена. Видавець не встиг завершити друк третього тому у визначений термін, і прислали нам лише обкладинку з порожніми листками всередині. Компанія надіслала нотатку, перепрошуючи і сподіваючись, що їх серію можуть розглянутих, навіть якщо третій том буде трохи пізіше”.

Виявилося, що порожня книга мала рейтинг від декого з інших експертів! Рада не могла повірити, що книга порожня, бо вона мала оцінку. Рейтинг порожньої книги був трохи вищий, ніж двох інших. Той факт, що не було нічого в книзі не має нічого спільного з оцінкою.» — http://www.textbookleague.org/103feyn.htm

Повертаючись до «сімейних цінностей», мені видається, що доктора Панок і Кравченко, просто не читали її, пишучи рецензію, що зовсім не знімає з них відповідальності, а породжує ще більше запитань.

 

P.S.  Створив канал в телеграмі, підписуйтесь якщо що — КаналіZація

Порівняльний аналіз вафель Артек

Поки ви читаєте про 13 знак зодіака, «котрий запровадив НАСА», тримайте ще одну дуже важливу інфу, варту поширення.

Порівняльний аналіз вафель Артек від Світоч та Рошен.

IMG_20160921_103108

Ціна: Світоч — 4,25₴, Рошен — 5,50₴.

Вага: Світоч — 80г., Рошен — 75г.

Енергетична цінність на 100г. продукту: Світоч — 513ккал, Рошен — 520ккал. (Нормуючи на вагу продукту виходить Світоч — 410,4, Рошен — 390. Тут ще потрібно вказати, що в вафлях світоча є таблиця розрахунку на одну вафлю — 139ккал.)

Інформація: Світоч — українською мовою, Рошен — українською та російською мовою.

IMG_20160921_103123

Склад: Світоч — цукр, борошно пшеничне в/с, жир кондитерський, вафлі листові з какао порошком (борошно пшеничне, какао порошок, сіль кухонна, емульгатор лецитин соняшниковий, розпушувач тіста сода харчова), сировотка молока суха, какао порошок, сіль кухонна, емульгатор(лецитин соняшниковий) розпушувач тіста (сода харчова), ароматизатор ванілін. Рошен — борошно пшеничне в/г, цукор, жир кондитерський (пальмова олія, частково гідрогенізована, емульгатори: Е471, Е475; антиоксиданти: Е320, Е321) какао-порошок, молоко сухе знежирене, олія соняшникова, розпушувач Е500іі, емульгатор соєвий лецитин, сіль кухонна, ароматизатор ванілін. (Так, чомусь Світоч написав в складі вафлі, потім перелічив інгредієнти до вафель і знову написав їх. Ну і рошен пише какао-порошок через дефіс, а світоч без дефісу. Всюди написано, що без ГМО)

Термін зберігання: Світоч — пів року, Рошен — рік.

Тепер про суб’єктивні характеристики. Дизайн упаковки більше сподобався рошенівський, в світоча є QR код на пачці. який я так і не зміг зісканувати. Вафлі рошену більш пружніші і виглядають акуратнішими, на смак практично однакові, хіба що в світоча трохи солодші.

IMG_20160921_103738

Поділіться цим постом і розкажіть людям правду про вафлі!
Ну і в коментарях розкажіть, які ви купуєте.

Риба проти науки

В передні чергового Форуму видавців, я розкажу вам коротеньку історію, як розмальовка книжка про історію риб майже завадила науковому прогресу.

Study-of-a-flying-fish-fr-012

Було це в далеких тисяча шістотих роках, коли ще не було інтернету і всі знання передавалися через книжки. Але принтерів теж не було і весь друк коштував дуже дорого. А щоб тебе нормально сприймали, то тре було свої дослідження надрукувати через королівське товариство науки.

Ну от, в ті часи жив в Англії Ісак, той що Ньютон, і одного разу він вже звертався в королівське товариство наук зі своєю історією про природу світла і те, як він призмою може його розкладати. Але тоді його відшили і Гук, сказав, що Ньютон все в нього вкрав і що взагалі він синок нічого не знає. Після того Ньютон послав всіх в ігнор і займався наукою на самоті, так щоб ніхто не бачив. Але цінність досліджень і відкриттів пізнається лише тоді, коли ти поділишся інформацією з іншими, щоб вони вже могли підтвердити, заперечити чи доопрацювати її і на основі цих знань рухатися далі. А тепер повертаємося до початку, інтернету не було,переписувати вручну свої праці довго і руки болять, а друкувати дорого. Та й Ньютон образився на товариство.

Тут, якогось вечора до Ньютона прилітає на кометі Галлей та й каже:

— Братушка слухай, такі от діла, ми в товаристві між пінтами елю сиділи та й обговорювали гравітацію, нам здається, що гравітація між двома об’єктами якось залежить від відстані між ними, але ми не можемо роздуплитися як саме, може ти нам підкажеш?
— Та не питання, — відповідає Ньютон — я вже все порахував, сидів довгими вечорами, пив какаушку, втикав в телескоп і прикинув, що гравітація обернено пропорційна квадрату відстані між об’єктами, саме тому планети рухаються по еліптичних орбітах.
— Вау, — сказав Галлей — готуй рукопис, я зараз швидко зганяю в товариство ми його друканем, розішлем всім і буде тобі слава! — після чого сів на комету і полетів.

Прилітає Галлей в товариство, то що королівське і каже що от, знайшов автора,котрий напише нам бестеллер, книжка розійдеться ще ліпше ніж київська перепічка біля метро Театральна. Так то так, відповідають, ми б друканули, але вже от видали ілюстровану історію риб, котра мала теж продаватися. А там стільки ж розмальовок з рибами і карась і короп і щупак, судаки є та навіть йорж. Але от ніхто не купує, ми на неї всі гроші потратили і тепер майже банкроти, платити за її підготовку до друку не можемо, хіба що, книжками про риб.

whiting

Галлей погодився, працював як кінь, отримував зарплатню книжками про риб. Їх вже було так багато, що в сторінки від неї загортали пиріжки з рибою, котрі продавали коло тої ж станції метро Театральна, щоб хоч якісь гроші відбити і друканути Ньютонівську «Прінципію». Врешті решт, гроші таки назбирали і книжка була надрукована. Хто знає, як би ми жили, коли б «жахливі риби» таки довели до банкротства королівське товариство науки, а Галлей не вмовив би Ньютона відкинути образу на Гука і поділитися своїми новими напрацювання з вченими тогочасного світу.

rare-astronomy-science-book-11

StiyStil — стояти, працювати!

Вчора трапилася стаття про колишнього львів’янина, а тепер американця, котрий свою дитячу мрію аеростати перетворив на прибуткову компанію і далі хоче змінити світ, як мінімум у вантажоперевезеннях (хто не читав, то вона ось тут.)

Сьогодні напишу вам про львів’янина, продукція котрого теж змінює уявлення про «сидячу роботу». Андрій Чулик дав мені потестувати і я вже пару місяців тестую стіл для роботи стоячи — StiyStil. Про такі столи я дізнався давно з постів і Сергія Петренка (Новый стол) та Ігора Стефурака (Стояче робоче місце. Підсумок 8 місяців практики), то ж коли мені запропонуували потестити, то я залюбки погодився.StiyStil

І так тепер короткі підсумки. Окрім того, що це красиво і ефектно, адже одним порухом руки ви можете трансформувати своє робоче місце в таких столів є ще й інші переваги. Перемикаючись з одного положення в інше ви таким чином дозволяєте собі трошки відпочити і змінити обстановку. Коли працюєш стоячи, то більше концентруєшся на роботі і можна встигнути зробити більше за коротший час. Проте тут треба зважати, що не можна одразу перемикатися лише на роботу стоячи, бо від цього можна швидко втомлюватися. Для себе зробив режим, що приблизно 10-15 хвилин я стою, потім перемикаюся в сидячий режим і так працюю 20-40 хвилин. Отак присідаючи і встаючи виконується і маленька зарядка :).

StiyStil

Також, в душний літній день (та, я такі зустрів у Львові цього літа), коли ти весь мокрий приходиш в офіс, сідати на крісло одразу якось не комільфо, тому якраз 10-15 хвилин можна постояти остинути.

Так як ви бачите на фото стіл має доволі велику площу, тому на ньому вміщається окрім ноутбука ще багато потрібних речей — горнятко кави, мобільний телефон і печенька.
До речі, якщо вам цікаво спробувати можете написати мені і заскочити в офіс на трохи постояти.

Травневі грози

Зараз ви не сприймете серйозно мій пост, проте я абсолютно серйозно. Багато хто, в тому числі я «глибоко стурбовані» російською попсою і шансоном, що лунає з маршруток, таксі, на останніх дзвониках і випускних чи просто кафе. Але в більшості випадків глибше «стурбованості» ми нікуди не йдемо.

Є ніби одне очевидне рішення треба то все заборонити і буде спокій. Проте, насправді, це не так. Люди, котрі слухають попсу і шансон не перестануть її слухати через якусь там заборону і в момент всі почнуть слухати Шопена, Шо Моцарта, Deep Purple чи ТНМК. Вони і далі будуть слухати своє. Тут проблема в іншому, подібне треба замінювати на подібне, тільки своє україномовне. Нам потрібен свій україномовний шансон, свої пацанячі вірші. Вони мають ути водночас прості і пафосні, романтичні і жизнєнні. Вони можуть бути, поганими, неграмотними, неполіткоректними і вам не подобатися. Пропагувати нездоровий образ образ життя чи ще всяку фігню, але вони мають бути. І їх треба також промоутити.

Зараз на думку спала лише одна група Курган, котра робить щось подібне, може ви знаєте ще інші приклади, то накидайте. А від мене вам, як приклад такої творчості коротенький віршик:

Допив я пиво,
Розбив пляшку,
Зробив розу.
А за віком гуркоче грім, —
Травневі грози.

Проте у мене тут своя буря у шклянці,
Я вже банячу третій день в майці і штанцях.

Не п’ю для того, щоб згадати,
А п’ю для того, щоб забути.
Нап’юся так, щоби ригати,
Доп’ю усе, щоби заснути.

І хоч плюс тридцять на дворі,
На серці іній, у душі морози.
Весь час, як згадую тебе,
З очей ідуть…
…Травневі грози.

Після дощу

В нічному повітрі після дощу ховаються безліч історій, котрих не видно під сліпучим денним сонцем. Весь шум дня затихає, залишається лише щось справжнє. Краплі минулого дощу, що запізнюються і спадають з даху та листя дерев. Легкий, прохолодний вітер, поодинокі звуки проїжджаючих в далині машин. І балкони навпроти.

От зараз з одного такого видніється червоний маячок від папіроси, що ритмічно рухається то вгору то вниз і долітає чиясь персональна трагедія:

— І як мені за ті вісімсот гривень прожити?

— …

— А мені треба за хату заплатити, їсти купити, вбратися щось…

— …

— Один місяць так, а решта?

— …

— Бо то треба було тут, блять, сидіти і ходити на роботу. А не там, блять, сидіти…

— …

— Дитина твоя немає нічого, ніяких ігрушок…

— …

— Та не мені то, курва, пересилай, а дитині…

Далі вогник зник. Вікно заскленого балкону закрилося і були знову лиш запізнілі каплі дощу, що поки не встигли долетіти до землі. І все те говорилося, тихо, спокійно, без надриву. Так, щоб ніхто не почув. Але нічне повітря після дощу, воно таке підступне, розносить все, навіть шепіт.

Мовний банан

— Цей банан з’їмо ми, або ніхто!
— А почему вы его не едите?
— Та ми не голодні і взагалі то не любимо бананів.
— Извините, но ваш банан уже начал чернеть. Может отдатите его тем, кто голоден и любит бананы?
— А ти хто такий, щоб тут командувати? Шваль така, приїхала звідкись і командуєш нами! І взагалі чого ти не спілкуєшся українською??????

Десь за таким сценарієм відбувається багато дискусій чи коментарів під постами в соцмережах між групою людей, котрі здебільшого називають себе націоналістами та російськомовними українцями чи приїжджими легіонерами.

Я теж хочу, щоб в недалекому майбутньому 99,9% мешканців України вільно володіли і розмовляли українською, англійською, іспанською, німецькою чи китайською. Думаю, що багато російськомовних теж хочуть цього. Окрім того, я хочу, щоб не тільки в Україні знали і любили українську, а й по цілому світі відкривалося більше кафедр української мови з величезним конкурсом на місце. Хочу, щоб ми творили якісний, конкурентний україномовний продукт, котрий хотіли б швидко ліцензувати, купити права на видання книжки, тощо в Америках і Європах.

Проте, мені видається, що по сценарію, описаному вище важко такого досягти. Потрібно творити інші сценарії, котрі б приводили до win-win ситуації.

Добраніч!

Мовний банан