Брешуть всі.

Поділитися

Здається одне з тих місць, де люди найчастіше брешуть, це маршрутка. Звичайно, ви можете заперечити, що в РАЦСі чи в Верховній Раді брешуть ще більше, але по статистиці люди частіше їздять в маршрутці чим одружуються і стають депутатами.

От, візьмемо мене. Ні не одружений, ні не депутат, а знаєте скільки раз я вже брехав в маршрутці? Я й сам не знаю, певно більше сотні.

От їдеш, а навколо половина людей по телефону говорить:

— Я вже біля Автовокзалу. — автобус тільки виїхав від Стрийського Базару.

Чи:

— Я вже біля Стрийського — спеціально не уточнюючи чи біля парку чи вокзалу, щойно но виїхавши від Податкової.

Доповнена реальність. Збудувати свій світ з піску.

Поділитися

Як зацікавити дітей наукою? Правильно дати їй іграшку, котра робить «дива» і ці всі дива пояснюються чи пояснюють наукові принци, допомагають легше зрозуміти дорослий та «нудний» (насправді ні) світ науковців.

Пам’ятаєте, як в школі ми розмальовували контурні карти, у вже зазначених межах, ми розфарбовували їх різними кольорами. А тепер уявіть собі, що ви самі можете будувати нові гори, океани, острова. І це не просто, сидячи за комп’ютером, а бавлячись з піском. Так, таке можливо.

2015-07-28 11-07-29 Augmented Reality Sandbox - realtime topographic contour line generation - YouTube – Yandex

Для цього всього лиш потрібно, комп’ютер, проектор, 3D камера від кінекту, коробка з піском і кілька прямих рук. Програмне забезпечення вже написане і є увільному доступі. Також, як і інструкції з налаштування обладнання.

Sandbox4-Small

 

Камера кінекта в режимі реального часу сканує поверхню піску і одразу через програму передає нове згенероване зображення на проектор, котрий проектує цю картинку на пісок.

Таким чином розгортаючи чи згортаючи пісок, ми можемо творити нові отсрови, моря та гори. Це ж просто бомбезно і я хочу, щоб хтось таке зробив у Львові! Ну і щоб багато не писати, просто подивіться відео:

П’ємонтоманія

Поділитися

Прочитав статтю Чи зможе Львів утримати висоту «українського П’ємонту»?

Спочатку, мене дуже денервують і водночас доводять до сміху такі самоназви, як «український П’ємонт», «Маленький Париж» etc. Порівнюючи себе з кимось, хочемо возвеличитися, а насправді ні, навпаки, понижуємо свій культурний рівень, забираючи собі чужі характеристики і не даючи жодних своїх. Чи хтось чув, щоб П’ємонт називали «італійською Галичиною», Париж «великим Кіровоградом» чи Чікаго «американським Новим Роздолом»? Пора позбуватися меншовартості, порівнюючи себе з кимось, треба бути собою!

Далі. Львів місто попси та пльоток. Масова культура тут засіла вже давно, що з одного боку природньо, бо вона ж таки масова, але з другого боку, вона розповзлася повсюди, як газ витісняючи все навколо. Яка вистава визвала стільки ж шуму, як скандал і обсмоктування кісточок з двох боків довкола Театру Лесі Українки? Львівська Опера дивується, що лише 10% львів’ян ходять на опери. Мене дивує, чого аж 10% в той час, як біля гардеробу заносить ароматами туалету, а під бильцями крісел можна намацати жуйку попереднього відвідувача. Також трохи дивно чути про культуру від організацій, котрі проводять концерти Лєночки «МІНЯ АЖ ТРІСЬОТ» Ваєнги, та організацій, котрі кидають своїх партнерів, повертаючи квитки, як не продані, а натомість продають квитки зі своєї каси.

Про те, що туристи більше їдуть до Львова на «криївки» і «мазохи», а не в музеї та театри, так це не проблема людей чи кав’ярень (можливо трохи проблема людей), це проблема музеїв та театрів. Проблема підходів та маркетингу. Культура має мати своїх маркетологів, промоутерів. Девід Огілві в своїй книжці «Про рекламу» описував випадок з філармонією в Нью Йорку ще 50 роках. Оркестр грав чудову музику, але на нього ніхто не ходив. Тоді вони купили сторінку в Нью Йорк Таймз, найефективнішому на той час інструменті, та й розмістили репертуар на 14 тижнів з купоном. Це ринок, дєтка! Якщо тебе не знатимуть, тебе не купуватимуть. Але реклами замало, потрібен якісний продукт.

Девід Огілві в своїй книжці «Про рекламу» описував випадок з філармонією в Нью Йорку ще 50 роках

 

Я знаю репертуари Першої сцени від Драбини, театру Курбаса, театру Лесі Українки і я чув відгуки про їх вистави не лише від культорологів-мистецтвознавців та акторів, а й від інших людей. Про виставу «Баба» я навіть чув відгук від випадкових людей, що чекали на останній автобус 3А, та говорили між собою, що «актор Стефан від Курбаса на сцені грав бабу, тобто був в ролі баби». Я не знаю репертуарів інших театрів. По музеях. В більшості випадків музеї проводять дні не відкритих, а закритих дверей. Знайома з Києва з третього разу змогла лише попасти в музей Пінзеля. Колега, приїхавши з Парижу, де відвідав музей Родена, в якому є і кафе, безліч туристів, що ходять і фотографують, перше, що зробив, повернувшись до Львова пішов в музей Пінзеля. Де його зразу на порозі зустрів знак «не фотографувати» і холод. Ще раз. Культуру та мистецтво треба «вміти продавати». На жаль, в багатьох людях (але не у всіх, на щастя) що причетні до культури глибоко в підсвідомості сидить радянський ген, якого вони ніяк не можуть побороти. І як би гарно вони не огорталися в сучасніcть, затхлий запах совка просочується назовні.

І хто в тому винен? Підприємці, котрі відкривають нове кафе?  ЗМІ, котрі пишуть про них? Туристи, котрі приїжджають, щоб туди піти? Влада? Менеджери державних закладів культури, що хочуть котитися по накату на старому досвіді, «заслуженості», «народності»? Чи це все переселенці приїхали і таке нам тут поробили? А винні всі! І не треба перекидати стрілки і мірятися довжиною провини. Потрібно вирішувати як змінюватися, щоб бути конкурентоспроможними.

Але не все так погано. Є зрушення і в бібліотеках і в театрах і в музеях. Є зрушення в громадськості, котрі захищають і творять свій простір. Так само як є опір на ці дії. Але це значить що йдеться в правильному напрямі. Ну і на сам кінець давайте грати у WIN-WIN гру. Та й реєструйтеся і приходьте на Конгрес Культури, шукати і творити правильні рішення.

Temple Grandin

Поділитися

Трохи більше року тому, коли ми їздили в Польщу перевозити каски для військових, при переході кордону, там є такі спеціальні загорожі для зменшення швидкості потоку, то Юля сказала, що їй це нагадує загорожі на фермах для корів, як в фільмі Temple Grandin.

TEMPLE GRANDIN

Сьогодні я його подивився і єдине що жалкую, чого раніше не зробив цього. Фільм базується на реальній історії Марії Темпл Грандін, дівчинці аутистці, котра не говорили до чотирьох років, але котрій все таки вдалося розкрити свій талант, завдячуючи рідним та людям, що її підтримували.

Темпл Грандін отримала ступінь бакалавра психології а також магістра та доктора в тваринництві. Вона розробила проекти ванн для обробки тварин після пасовиська та спроектувала скотобійні, котрі завдають набагато менше стресу тваринам перед забоєм.

Також цікаво подивитися виступ самої Темпл на конференції TED в 2010 році, The world needs all kinds of minds.

Тому, хто ще не бачив фільму, додавайте в собі в вотчліст

Призма Ньютона

Поділитися

Колись давно, жив такий один чєл, в дитинстві кликали його Іциком. Тато його був фермером і мав трохи поля, Але наш Іцик щось не дуже по тому полю виступав. Та й тато помер, коли він ще не народився. Ну і вобше в дєтстві хворобливим був. Батюшки перший тиждень даже думали не хрестити його, бо не понятно було чи виживе.

Але потім Іцик поправився і став виступати по здоровому способу жизні. Там фрукти, яблука особливо любив. Книжки читав, правда мав фєтіш одягати парик (але тоді багато таких було). Зараз його б обізвали якимось хіпстером-ботаном.

Так от, одного разу, Іцик пофарбував всі стіни і вікна в чорний колір. Ну там перехідний вік, захоплення готами і всьо такоє. Але так, як він любив читати, елєктрічєства тоді ще не було, а ціни на свєчі дорогі, прошкрябав в вікні маленьку цяточку. Звідти пролилося расово правильне біле світло, котре попало на тріугольнік зі скла, котре полірував Іцик, а звідти веселкою по всій кімнаті.

Кул, подумав Іцик, насправді цвєт не расово бєлий, як всі кажуть, а суміш всіх кольорів. Ну і почав писати месаги людям, щоб про це розказати, і тут почалося. В солідних дядь із акадємій та інших інституцій почало рвати пукани, пукани не тільки рвались, а й воспламєнялись в полум’ї яких теж проглядалися райдужні кольори.

Ти чьо не рускій, апелювали одні, ти чого народ каламутиш і кажеш, що світло не біле! У нього псіхічєскає растройство підкрикували інші, іво треба лічіть!

Іцик на них образився і більше нічого не хотів їм розказувати з того що він придумав і побачив в природі. Але знайшлися адекватні люди, котрі його переконали і результатами його трудів ми користаємося зараз.

Мораль? Забийте на мораль! Нема моралі! Світ зовсім інший ніж ми уявляємо собі зараз, так само як інший від того, що уявляли його триста років тому і як уявлятимуть триста років по нас.

Призма Ньютона

Як почистити новинну стрічку в фейсбуці

Поділитися

Не секрет, що все більше людей дізнається новини з соціальних мереж. Твітер, фейсбук стали вкладкою номер один в браузері. Лайкаємо, френдимо, фоловимо, потім через деякий час в стрічці появляється каша. То ж декілька простих порад, як почистити свою стрічку новин в фейсбуці.

Перш за все, не бійтеся відфренджувати людей, це ж інтернет, навіть, якщо ви спілкуєтеся з людиною в реальному житті, то не обов’язково читати її в фейсбуці чи твітері. Коли, людина пише чи репостить різні дурниці, не мучте себе, зайдіть на її профіль та натисніть кнопку unfriend (видалити з друзів) чи просто відфоловте цю людину. Вона і далі залишатиметься у вас в друзях, проте ви не будете бачити її постів. Повиходьте з різних груп, до котрих вас пододавали, відлайкайте сторінки, що колись не знати навіщо залайкали.

Трохи іншим є випадок, коли, до груп, які вам цікаво читати, зачастили спамери і починають постити свої бздури зі сайті злибних бачків, проте і тут є інструменти, котрі допоможуть вам більше не бачити тих постів.

1. Спочатку натисніть на стрілочку в правому верхньому куті поста і виберіть I don’r want to see this (Я не хочу це бачити)

Як почистити новинну стрічку в фейсбуці

 

2. Далі, в наступному екрані виберіть See less from… (бачити менше з…). Я тут вибрав бачити менше з незрозумілого сайту Корупція ІнфоЯк почистити новинну стрічку в фейсбуці3. І на сам кінець вибираємо Hide all from… (сховати все від…)

Як почистити новинну стрічку в фейсбуці

 

Повторивши цю дію і заблокувавши всі спамерські сайти. Читати новинну стрічку в фейсбуці стає набагато приємніше.

 

Розвиваючі ігри для дітей

Поділитися

Пів року тому, коли писав огляд гри «Хто в горах» я обіцяв зробити огляд дитячих розвиваючих ігор, але як всім відомо обіцяного по три роки чекають. Я справився швидше.

7 українських мобільних додатків для розвитку дитини, що мають бути на вашому планшеті

Зробив огляд для Львів Онлайн 7 українських мобільних додатків для розвитку дитини, що мають бути на вашому планшеті.

Сьогодні планшети та мобільні телефони увійшли в наше повсякдення як звичайна річ і часто діти 2-5 років володіють ними краще ніж їх батьки. Планшети з їх програмами та іграми стали ще одним способом розваг наших дітей. Діти дуже швидко призвичаюються до сенсорних екранів і як губка втягують все, що до них говорить «книжечка» (так мій племінник називає планшет).

Я доволі часто зустрічався з проблемою, коли малі діти з україномовних родин, надивившись мультиків про «медвєдєй» та бавлячись ці самі ігри про них російською мовою, починають вживати російські слова, замінюючи ними українські відповідники. Проблема в тому, що оскільки українська та російська мова схожі, дітей важко потім перевчити вживати українські відповідники.

 

 

Тест сервісу замовлення їжі Eda.ua у Львові

Поділитися

logo (1)

Тестуємо сервіс доставки Eda.ua​ (він тепер вже і у Львові). Дуже зручно виходить, багато ресторанів на одному майданчику. все що треба, поклацати, що треба і натиснути на кнопку замовити.

З мінусів, хіба те, що не достатньо багато ресторанів в системі, але думаю це з часом поправиться.

З плюсів, то це, що за кілька хвилин тобі передзвонюють, уточняють місце доставки, перелічують всі деталі замовлення і суму. Перепитують чи буде без решти. Доставили швидше ніж за годину (такий час написано в сервісі).

Сьогодні влаштували собі начос-піца-крильця з ТАКі БУЛО​. Треба буде наступного разу спробувати замовити з різних ресторанів.

Тому, якщо влаштовуєте якесь паті в офісі, чи просто вам ліньки після роботи щось готувати — рекомендую.

 

Їж гівно

Поділитися

От приходить такий чоловік до тебе. В гарному костюмі. Підстрижений. Побритий. На перший погляд адекватний. Підходить, нічого не говорить, дістає з кишені відполіровану блискучу ложку, дає тобі, потім витягає коробочку, відкриває і каже:

— Їж гівно!

А ти, такий в конфузі, думаєш що би так відповісти, що б не сильно образити:

— Перепрошую, та я не голодний… там взагалі то кукурузка, я її не їм… ну і це все таки гівно.

Чоловік театрально ахає, на сцену збігаються перехожі, і чоловік продовжує:

— Так це ж українське, ти що не патріот?
— Так, так, це ж наше, треба більш позитивніше ставитися, з’їж ложечку — підхоплюють перехожі.

Так от, що я хочу сказати. Люди, котрі роблять якісь продукти, надають послуги, не змушуйте інших щось любити лише тому, що воно українське. Робіть продукт таким, щоб його любили і він був українським.

І перехожим. Заохочуючи фріків робити неякісні продукти, прикриваючись українськістю, ви робити всім ведмежу послугу. Бо з часом можу статися так, що ви їх будете їсти.

Помилились номером

Поділитися

На мій робочий номер доволі часто дзвонять і запитують Ільїшну. Я завжди кажу, що помилились номером. Але тепер і самому цікаво, що то за Ільїша, як в неї справи, чи все добре. Ми ж, як не як, телефонні сусіди. Номера на якусь цифру відрізняються.

А сьогодні в мене пояаиася ще один телефонний сусід — Азіс. Ще не знаю, як до нього ставитися, він тут новий. Працює продавцем. Торгує м’ясом:

— Доброго ранку, Азісе, — пролунало з трубки. І хоча не видно, хто там на другому боці, але мені здалося, що це була сорокалітня брюнетка з хімічної завивкою.
— Азісе, — продовжила брюнетка, не давши мені відповісти стандартною фразою. — а що ж ви за м’ясо таке мені продали, філе, зверху таке гарне, а під низом шкурки?
— Ви помилились номером, я не Азіс. — Хоча, Азіс, напевно, так само б відповів. — Гарного дня!
— Ой.

Ільїшно, як ваш сьогоднішній день? Азісе, не обманюйте своїх клієнтів, репутація дорожче коштує, поміняйте пані в завивці її філе.