Позначка: fiction

Вони їхали в вагоні. Говорили російською. Малювали перед собою вигаданий ними Львів, котрий зустрічає їх зранку кавою та сирниками, котрий притягую та зачаровує киян коліжанками, філіжанками та й іншими витинанками. Їх було троє. Старша пара та їх подруга. Такою мовою як вони, зараз майже не говорять. В ній було стільк витонченості та чистоти, в ній […]

«War is peace. Freedom is slavery. Ignorance is strength.» George Orwell Забув де і коли, але одна північна країна розпочала війну, проти свого сусіда. Набагато меншої за територією, проте дуже сильної за духом. Та й та, північна країна вела війну дуже хитро, її солдати поскидали свої барвисті форми, шапки з кокардами, перевдягалися в одяг місцевих […]

Коли я жив на Пасічній зі мною на поверсі жило ще два сусіда. Один інженером працював колись на ламповому заводі. Андрій Носов, здається так його звали. Такий високий, середньої тілобудови, сивий, завжди в піджачках ходив і сорочках. Купляв Високий Замок по четвергах і перечитував його на лавці біля під’їзду в окулярах. А другий Степан, або […]

Этим летом я отдыхал на Керченской переправе. Сначала папа думал отправить меня в деревню к бабушке. Но потом, обрадовавшись, что Крым наш он выпил стакан водки, продал домашнего медведя и балалайку, решил ехать со мной на ЮБК и показать мне города русской славы. Настало лето. Половина денег от медведя к тому времени кончилась. Но был […]

— Ти знаєш, одного разу я їхав автобусом в Кам’янець Подільський і назад. П’ять годин. Цілих п’ять годин. Зі Львова на Тернопіль і потім вниз. Ти ж знаєш яка дорога зі Львова на Тернопіль. Так мало того що по дорозі туди крутили «Вечірній квартал» то люди з того ще й сміялися. А я забув навушники […]

Саша мене запитувала чи в мене хороший слух чи я на щось записую ці всі діалоги, що публікую в фейсбучок. Слух ніби не дуже поганий, просто, інколи, люди ще голосно говорять. А решта, намагаюся якнайточніше запам’ятати. Зазвичай запам’ятовуються найяскравіші моменти. Ними з вами і ділюся. Cafe 1. «Я не люблю говорити про колишніх» повторювала час […]

Подзвонили. Запитали чи був я не начальник Якоїсь Там площі? Відповів що ні, що помилилися. Поклав слухавку і зашкодував. Зашкодував чого ж я не начальник Якоїсь Там площі. Це ж так, певно, круто бути директором площі. Встаєш зранку, майже разом зі сонцем. Випиваєш ранковий рай, їж грінку з маслом. Пуцуєш мешти. Від щоденного чищення шкіра […]

Давним-давно, ще коли в мене не було ні бороди ні інтернету, а в логотипі газети Експрес був циліндр, я прочитав рецепт китайських печеньок сао-пінг. Рецепт, я пам’ятаю до цього часу. Доволі простий, але вони мені подобалися. Муку розмішуємо зі сіллю, насипаємо гірку на столі і потрохи ложками розводимо гарячою водою. Замішуємо туге тісто. Накриваємо хустинкою […]

Інколи. Коли приходить сум. Я починаю трохи депресувати і рефлексувати на тему що я нічого не вмію. А й справді що буду робити я коли настане ядерна зима, або ще гірше коли постарію і нові комп’ютери будуть настільки незрозумілі що я не могтиму їх включити.   На уроках праці в школі я навчився тільки робити […]