Я вже колись писав що люблю спостерігати за історією крізь призму різних предметів. Наприклад, як змінювався з часом вигляд техніки, обгорток від цукерок, мода, реклама, тощо. Бо класична історія, таку яку вчать в школі доволі часто упускає такі моменти як не важливі, хоча якщо їм приділяти більше уваги, то можна дізнатися багато цікавого.
Цього року, Миколай вибираючи подарунки в книгарні, побачив невеличку книжку від Юрка та Тараса Прохаськів «Відстані та вібрації». Через деякий час вона опинилася в мене під подушкою, а сьогодні я її прочитав. Книжечка невелика, проте дуже цікава. Її можна назвати коротким нарисом історії Галичини з точки зору залізниці. Період від Йосипа ІІ до Помаранчевою революції описаний в поїздах та коліях. Скільки раз та коли мінялася ширина колійного полотна на Галичині. Ким були колійовці в міжвоєнний період, про «владу» провідників. Все викладено чітко, коротко та цікаво.
З 2000 року я також тісно пов’язаний з коліями та поїздами. ні я не працюю на залізниці, проте від тоді як почав вчитися, а потім і працювати у Львові та жити на два міста, то чи не кожного тижня (количь частіше, тепер трохи рідше) їжджу з дому до дому, з Ходорова до Львова і навпаки. Я вже не раз описував різні дорожні замітки. Поїзди стали для мене бібліотекою, де можна, не відволікаючись на інтернет, почитати давно відкладені книжки. Інколи навіть хочеться частіше кудись їздити щоб дочитати щось цікаве. Так символічно співпало що і цю книжку про заліниці я прочитав сьогодні в поїзді.
Зайдіть в книгарню, купіть «відстані та вібрації», сядьте на приміський поїзд і влаштуйте собі мандрівку в просторі та часі!