Поїзд Львів-Одеса

Поділитися

Сьогодні зранку в 8:00 прибув поїздом зі Львова в Одесу. Звечора в купе було дуже жарко. Провідниця розносила чай по три гривні, дивовижним чином не проливаючи ані ані з повних стаканів в залізних підстаканниках. Вправно лавірували між людьми, котрі стояли на коридорі, рятуючись від спеки в купе. За це, перед провідницями, та й офіціантами маю почуття поваги, це ж треба вміти ось носити гарячі повні стакани чаю в поїзді котрий рухаються і оминати перешкоди доносити його до кінцевого пункту, чи складаючи піраміду з брудних тарілок та вилок, котра б здавалося от-от розлетиться, вправно і швидко оминати столики.

Єдиним пасажиром зі Львова до Хмельницького зі мною був підприємець-таксист з Одеси, котрий відвозив жінку з дітьми в Моршин, а сам повертався додому, в Одесу на роботу. Так от Олег (так звали таксиста-підприємця) був не проти трохи поговорити, ми захопили стандартні теми про погоду, політику (як в Одесі кілька років тому, щоб був мільйонник добровільно-примусово реєстрували всіх бомжів), кіно та розваги. Поговорили добре.

На ранок все тепло, котрого було забагато ввечері, кудись випадково зникло і накриватися простим простиралом було трохи холоднувато. Знову ранковий чай, запитання «чи треба білетики», і  «здавайте постіль». Ранковий ритуал з стояння з рушничками в коридорі та чекаючи своєї черги до туалету щоб вмити заспане лице і трохи збодрити себе. Марш на вокзалі при прибутті поїзда  і привіт Одесо!