Написавши в соцмережах, що «гроші — ніщо» наразився на те що сказали на мене що я певно бідний священник, адже лише вони вважають що гроші то ніщо. Та проте я не ображаюся, бо не вважаю що в бідності чи в священництві є щось погане. Проте все таки хочу більш детально розказати свої міркування про гроші.
Гроші завжди були основним символом матеріального світу. Спочатку це були перли, шкіри тварин і навіть куски солі. Потім функцію грошей почали виконувати метали: мідь, срібло золото, спочатку як просто метал, згодом як монети. Далі паперові купюри котрі були підкріплені золотом (золотий стандарт), правда в 1976 році було запроваджено Ямайську валютну систему за якою повністю відв´язали гроші від золота, впровадили модель вільної конвертації валют. По суті вартість грошей визначалася ВВП країни. Проте гроші і надалі залишалися матеріальними — папірчиком котрий можна потримати в руках, пожмакати, запхати в задню кишеню джинсів. Вже зараз з активним впровадженням зарплатних, кредитних та інших карток гроші починають перестають бути матеріальними, тепер це нулики та одинички в базі даних твого банку.
Думаю років через десять монети та паперові купюри цікавитимуть лише нумізматів та боністів.
От так от гроші з речі котра мала якусь матеріальну цінність перетворилися спочатку в папір, а тепер от взагалі стають не матеріальними. Такий от парадокс.