ТойХтоПодививсяКіно

ТойХтоПройшовКрізьВогонь

Вчора ми твітерською тусовкою вибралися в кіно, дивилися фільм «ТойХтоПройшовКрізьВогонь». Фільм безперечно вартує дивитися і не тільки тому що це українське кіно, а й тому що це в першу чергу добре українське кіно. Признаюся що ні «Молитви за гетьмана Мазепу» ні «Мамая» чи «Штольні» я так і не дивився, тому порівнювати  з ними не можу, а от перед сучасними голівудськими чи російськими, польськими стрічками фільм нічим не поступається. Плюс в ньому присутня чітка українська поетичність що вирізняє його серед інших. Правда трохи булидивними взаємні містичні глюки Івана та Степана. І та мішанина спогадів та реальності Степана, хоча це також стиль українського кіно та зокрема режисера Михайла Іллєнка. Тому ще раз запрошую всіх піти подивитися хороше кіно, у Львові він йтиме в трьох кінтеатрах, розклад сеансів можна подивитися на Львів Онлайні.

Дуже подобається позитивний ажіотаж навколо фільму, придумування нових слів на кшталт ТойХто…, вигадування анекдотів, що за фільмом ТойХтоПройшовКрізьВогонь буде ТойХтоПройшовКрізьВоду і ТойХтоПрйшовКрізьМідніТруби. Фільм пішов в народ.

Минулого року я відкрив для себе український короткий метр, дивлячись «Мудаки Арабески», цього року я побачив що в нас ще може бути якісне повнометражне кіно. І як тільки можна буде купити DVD диск з фільмом, я обов’язково куплю його.