Для мене притримали на хвилину поїзд, бо вже були закрили двері, і потім в останньому вагоні відкрили. А я добігав, на годиннику було ще чотири хвилини до аювідправлення, але поїзд вже прибув, я біг на дорозі, потім провилився в заметену першу колію, де снігу було по перен, викарабкався і побіг далі. Добре що на пероні […]
На коридорі з яоїсь квартири запахло борщем. Таким наваристим і смачним, певно вчорашнім. Зі сметаною. На мозковій кісточці. З цибулькою та чорним хлібом. В якому відображена велич та муки багатьох поколінь. І чути що він от-от вже закипить. Господиня дістає вже велику тарілку з ложкою. І тут так сидиш, думаєш, і чого то мені в […]
І якщо хтось казатиме мені що мова нас розділяє, я сміятимусь у вічі! Що в нас на Заході, що тут в Центрі кілометри сміття навколо залізниць. Пластикові пляшки, упаковки, етикетки, памперси, прокладки, тара від алкоголю, дивізії одноразових стаканів. Ми однакові! Сміття може стати новою об’єднавчою національною ідеєю. Якщо ми добре засмітимо нашу країну, то наші […]
Минуло тільки дві години поїздки, ми зупинились в Тернополі. Я в купе ще з трьома супутниками, всі троє чоловіків. А в сусідньому купе дві дівчини, викупивши всі місця, забарикадувалися і не виходять в коридор. Стосовно свого купе, то їде старший дядько, я б сказав дідо, музикант, викладач-диригент. Декілька раз голосно говорив по телефоні. Говорив про […]
Не буду тут надто детально переказувати історію вчорашнього вечора, просто розкажу деякі висновки котрі я для себе сформував, а також поділюся порадами як спілкуватися з гопниками, бо коли ви вирішите завітати в гастропаб Люфт ці навички можуть вам стати в пригоді.
Раз сьогодні стільки писав про мову, то напишу ще раз. Я взагалі-то дуже далекий від мови, я технар. В школі мені було нудне правило про «кафе птах», е-и також трохЕ плутав, а ще поддввоєння приголосних. Я от не давно дізнався що День народження чоловічого роду. Проте мене самого дратують свої помилки і я намагаюся виправлятися […]
Минулого тижня мав радість отримати в дарунок книжку Романа Шпорлюка — У пошуках майбутнього часу. Признаюся чесно про автора я нічого не знав (та й зараз не дуже багато знаю, окрім того що це мудрий чоловік), проте маючи добрі рекомендації про книжку я засів за її читання одразу ж ввечері чи то пак вночі як прийшов додому. […]
До недавнього часу про Сінгапур я знав що це держава десь там в Азії. І що часто на речах можна побачити бірку з написом Made in Singapore. Позавчора дізнався про цю країну значно більше. Спочатку послухав радіо передачу Код Доступа, потім почитав статтю в Форбсі. А ще збираюся почитати переклади декількох частин книжки Lee Kuan […]
Я тут згруба порахував, то виявляється що за дванадцять років я вже провів більше ста діб катаючись в дизелях між Львовом та Ходоровом. Одна з перших поїздок до Львова як студента з величезною спортивною чорною сумкою, повною продуктів, зошитів та одягу. Вагон повний теперішніх студентів, колишніх однокласників. Ще поки не було компаній хто з ким […]
Рекомендую переглянути новий серіал House of Cards це такий собі Game of Thrones в сучасному часі з невеликими вкрапленнями The Newsroom. Тепер інтриги плетуться не при дворі короля, а в сенаті Сполучених Штатів. Замість мечів тут хотів писати пера, проте давно вже не пера, а клавіатури, хоча якщо вважати твітер пташкою, то й пера також. […]