Якраз був в центрі тому вдалося зробити декілька фото як десантники святкують. Спочатку група вдвшників зібралася біля непрацюючого фонтану,того що заздалегіть відключили коло Оперного. Зібралися в групу і з піснями попрямували в бік Шевченка. Зупинилися біля кіоску, трохи пофотографувалися, і знову пішли до пам’ятника. Там також зробили декілька групових фото, обіймалися, 33 рази віджалися за […]
Всі вже давно встигли обговорити і забути дурацьке нововведення Київстару про обов’язкове поповнення номеру на 40 гривень раз в місяць, інакше номер заблокують і вилучуть. Так от, з такою штукою я стикнувся сьогодні. Ні це не сталося не з моїм номером, а з номером моєї мами, на котрий ще вчора дзвонив від себе. Мама казала […]
Спочатку, з хвилину часу я думав що це якийсь старий екстравагантний хіпстер. В руках він тримав стакан такий як від кави на виніс, а під пахою купу газет і журналів. Я, як порядний турист, фотографував все що бачив на свій айпад, а дивився я тоді на різні вуличні написи на колонах. Він підійшов і привітався […]
Подзвонили. Запитали чи був я не начальник Якоїсь Там площі? Відповів що ні, що помилилися. Поклав слухавку і зашкодував. Зашкодував чого ж я не начальник Якоїсь Там площі. Це ж так, певно, круто бути директором площі. Встаєш зранку, майже разом зі сонцем. Випиваєш ранковий рай, їж грінку з маслом. Пуцуєш мешти. Від щоденного чищення шкіра […]
Давним-давно, ще коли в мене не було ні бороди ні інтернету, а в логотипі газети Експрес був циліндр, я прочитав рецепт китайських печеньок сао-пінг. Рецепт, я пам’ятаю до цього часу. Доволі простий, але вони мені подобалися. Муку розмішуємо зі сіллю, насипаємо гірку на столі і потрохи ложками розводимо гарячою водою. Замішуємо туге тісто. Накриваємо хустинкою […]
Інколи. Коли приходить сум. Я починаю трохи депресувати і рефлексувати на тему що я нічого не вмію. А й справді що буду робити я коли настане ядерна зима, або ще гірше коли постарію і нові комп’ютери будуть настільки незрозумілі що я не могтиму їх включити. На уроках праці в школі я навчився тільки робити […]
Є такий бібісішний комедійний серіал Citizen Khan, розказує про життя пакистанської діаспори в маленькому британському містечку. Серіал, як на мене смішний, а також расово та релігійно неполіткоректний. (Через що має, певно, невеликий IMDB) Та по ньому добре вчити мову. Так от в першій серії показують дім цього громададянина Хана, та його диван що вкритий поліетиленовою […]
Роки чотири тому Одеса для мене була черговим містом на букву «О» у грі в міста. Ще одним обласним центром. Містом про яке показують новини. За ці роки я встиг полюбити Одесу. Не скажу вам коли це сталося і наскільки сильно. Любов це так або ні, сила тут ні при чому (це не мої слова, […]
Стаття трохи в стилі «в наші часи і дракони були як корови, а тепер як горобці» (пробачте за неточну цитату). Текст довгий, але є цікаві моменти Зі студентських часів лави я пам’ятаю гамлетівський за духом напис, надряпаний на дверях однієї з кабінок туалету у краківському гуртожитку Żaczek: “Чи варто жити?”. Воленс-ноленс, я розмірковував над цим […]
Привіт! Багатьом нам важко уявити своє життя без постійних потоків інформації котрі линуть до нас з усіх сторін. З нашого комп’ютера, лептопа, планшета та телефону, здається, вже зовсім скоро і двері нашого холодильника вестимуть в фейсбук, кухонна плитка звірятиметься з онлайн сервісами і казатиме скільки калорій в щойно приготованій страві… Ой, мене щось знову трохи […]