Люди такі смішні. Придумують собі дати після яких буде «покращення». Кожного понеділка починають нове життя. Кожної п’ятниці його закінчують, щоб мати два дні для перепочинку. А поті знову все заново. Чекаємо Нового Року і кажемо що тоді все буде не так я вчора.
От і зараз всі чекаємо Весни. А що зміниться? Нічого. Буде просто 1 березня, четвер.
Ми так завжди живемо в очікуванню чогось доброго та світлого, перериваючись на спогади та переглядання старих фотографій, що зовсім забули жити тепер. І кожною своєю дією тепер робити ближчим прекрасне завтра.
От і я сиджу, чекаю Весну, до неї залишилося менше п’яти хвилин. Весна прийде і все буде добре.