9-10 березня по всій країні котиться шевченкоманія. Всі, а насамперед політики, признаються у любові до поета декламують вірші, розказують про його тяжку долю. І так з року в рік одне й те саме, одне й те саме. Проте Шевченко насправді різний. І не правильно казати що він все своє життя страждав і робити з нього «аморфного святого». Шевченка потрібно читати не лише раз в рік, потрібно вибирати те що найбільше подобається і перечитувати ще раз. Не можна сприймати Шевченка так як це було кимось написано в підручнику з української літератури 6 (7,8, байдуже) класу, і ми це зубрили щоб потім на уроці відтарабанити Ірині Іванівні (підставте ім’я своєї вчительки) і отримати заслужену оцінку. Шевченка потрібно відкривати для себе самому перш за все через його твори.
Тішить що є люди котрі сприймають його по різному:
