Десь місяць тому отримав книжку Історія життя Анни Бойко, прочитав її швидко, за кілька днів, особливо якщо врахувати, що час на читання був лише в поїздках в маршрутках на роботу і назад та в обідніх перервах. Книжка мені дуже сподобалася, легко читається і малює дуже виразні образи в уяві, так ніби я весь час був там і спостерігав поруч.
Про що книжка
Це історія однієї людини та її сім’ї на тлі подій, що відбувалися на початку ХХ століття в світі загалом та на Галичині в маленькому селі Яглуш (з 1946 по 1993 рік було перейменовано на Гончарівку) Авторка 83 літня бабуся, котра ділиться родинними спогадами. Спочатку з дітьми та онуками, потім пише це все в зошит, потім внучка створює блог з розповідями бабусі і врешті решт видає книжку.
Дуже цікаво спостерігати, як персональна трагедія чи радість вплітається в канву історичних подій: початок війни в 1939 році, прихід перших совітів, потім контроль повертається німцям, потім знову радянські солдати, підпільна боротьба УПА, виселення в Сибір, створення колгоспів і поруч повсякденне життя ціллю якого є вижити, зібрати хліб, купити нове взуття чи одяг для дитини на зиму (раджу мати поруч відкриту вікіпедію чи якісь інші матеріали про той період і порівнювати оповіді і побут з книжки з тим, що відбувалося на фронті, так, як на мене, буде ще цікавіше). Так, сторінка за сторінкою ми разом з Анною Бойко (Хандогою) дорослішаємо і мандруємо по житті. Після останньою сторінки (Закінчується історія де в 50-х роках дорослішанням героїні, я зловив себе на думці, що хочу почитати продовження.
Чому і кому її варто читати
Мені здається що книжка буде цікава, як і молодому поколінню, народженому в епоху інтернету, так і старшому, котре ще застало ці часи.
Другим буде цікаво пригадати як було в їхньому селі в ті часи, порівняти зі своїм дитинством та юністю.
Першим буде цікаво дізнатися і спробувати зрозуміти, що менш ніж якихось сто років тому жити було надзвичайно складніше ніж зараз. Щоб добратися з села до Львова, потрібно було потратити до двох днів часу. Спочатку кілька кілометрів пішки в більше село, де ходили поїзди, потім ним поїхати до Ходорова, далі ночувати на вокзалі і чекати товарняк зранку на Львів. А ще, тоді в селах не було (про інтернет ви здогадуєтеся) але ні світла ні газу ні води з крану. Це все треба було наносити, нарубати, підготувати. Але і тоді люди були щасливими та цінували і тішилися дрібницями.
Весь час, коли читав, то пригадував різні історії, котрі мені розказував мій дідо Павло і бабця Михайлина та трохи шкодував, що не занотовував їх.
Де взяти книжку
Книжку Історія Життя Анни Бойко можна замовити на офіційному сайті
Що робити після того, як вже прочитали
Поділіться своїми враженнями з авторкою. Можна через контакти на сайті, або надіславши паперового листа за адресою:
77012, Івано-Франківська область,
Рогатинський район, село Яглуш,
Бойко Анні.
Дайте прочитати книжку, або прочитайте її вслух вашим бабусям і дідусям і попросіть їх написати чи розказати свої історії життя, запишіть їх і переказуйте вже потім своїм дітям. Історії мають жити. Або можете і самі видати книжки для них.
Приємного читання.