Короткі нотатки та враження від подорожі в Будапешт, актуальні на квітень 2013 року. Далі щось може й поміняється. Але в цю весну якось спонтанно та через твітер я вирішив поїхати з друзями в Будапешт. Нас було четверо, їхали поїздом, але в два етапи, спочатку зі Львова солотвинським в Чоп, потім звідти купили міжнародні квитки в Будапешт. Там можна купити доволі дешеві квитки (два квитки туди і назад друкуються на одному папері, і потім провідники розписуються там, квитки з відкритою датою, дійсні на місяць часу, вартують щось в районі 400 грн. в два боки, правда потім до них в Захоні та в Будапешті коли повертатися назад потрібно докупляти спеціальні плацкарти чи резервейшн (там і там по різному говорили в один бік це вартувало додатково 350 форінтів а в другий 800 з гаком). Провідники та касири не дуже знають англійську мову, але порозумітися можна.
Борода робить процес проходження кордону значно веселішим, особливо якщо її немає ні в паспорті ні на візі. Спочатку наші митники, хочуть показати свою дотепність кажучи, щось типу ми тебе не пустимо «йди побрийся», правда коли кажеш ні то спокійно пускають. Далі прикордонники на своє стандартне запитання «зброю, вибухівку, наркотики, коштовності везете?» отримують відповідь що «лише повний рюкзак бананів». Насправді він був не такий вже повний, але бананів трохи було. У зворотньому перетині кордону, наша пркикординниця вже не жартували, але запитувала коли народився, скільки років мав як на сфотографувався на той паспорт, чого їздив в Будапешт, Тому мандруйте з бородою, так веселіше!
Перетнули кордон, в дорозі до Будапешту дочитав Duty Free від Оксани Форостини, в самому Будапешті в нашій квартирі хтось був залишив Fifty Shades Darker, тому і його пару сторінок почитав. Більше нічого не читав, крім меню в кафе, вказівників вулиць, цінників та інформації з туристичного центру.
Місто велике, насправді три, Обуда, Буда і Пешт котрі лежали по різні боки Дунаю і в 1873 році вирішили об’єднатися. Цікавого є на що подивитися, побродити, полазити. На відміну від Праги воно трохи брудніше, дуже багато людей курить, і ввечері всі ходять з пивом, вином. Також в парку на лавочках всі сиділи і попивали пивце. Я вже якось відвик від такого в нас в Україні. Міліціонерів багато, носять вони не кепки,а пілотки. На одній з основних туристичних вилиць побачив декілька яток з різними китайсько-совковими аксесуарами, різні там шапки-вушанки та ще й всяке радянське, в Празі минулого року, також подібне бачив, правда не розумію кому таке подобається.
Однією з переваг Будапешту, якщо там залишитися на кілька днів, то можна звідти зганяти у Відень погуляти. Казали поїзд коштує 15 євро і йде туди 2 години.
По кафешкам, краще не їсти в дуже людних та популярних місцях, а знайдіть щось по тихіше. Буде і дешевше і, навіть, смачніше. Остання кафешка Osbudavar Pizzeria котру нам порекомендував TripAdvisor мені дуже сподобалася. Та й, взагалі tripadvisor пропонує оффлайн версію путівника по Будапешту, для телефону, котра буде дуже доречною, оскільки там (в Будапешті) проблеми з відкритим WiFi мережами і в кафе не завжди зразу хочуть дати пароль до вайфаю. Спочатку замовлення, потім пароль. Та й з інтернетом казали що там трохи проблеми, бо майже весь ринок в руках у двох провайдерів.
Є багато вело-доріжок та світлофорів для велосипедистів, не скажу що багато велосипедистів, але трохи є. Бачили раз цілу колону що рухалася по набережній, але то певно був якийсь марафон чи щось в тому роді.
Ще побачив як мінімум три різних знаки для пішохідного переходу:
Стосовно мови, то, напевно, найбільшнезрозуміліша європейська мова з якою я зустрічався. Англійську в тих кафе де ми обідали, розуміють так що голодними не залишитесь, але от декілька базових слів, що можуть пригодитися, пишу в транскрипції як я їх почув:
Сіа — Привіт (більш неформально)
Кьосьоном — Дякую.
Іґен — Так.
Нем — Ні.
Бочанат — Перепрошую.
Еґесеґедре — Будьмо.
З легким шоком для себе вияснили що курва і в Угорщині курва.
Дуже тяжко, принаймні мені, було переводити ці всі валюти. Там все в тисячах. Гуляш менше ніж 1200 форінтів ми не бачили, але вже такой пізніше звикаєш.
Ну і найголовнішим елементом в кожній подорожі є хороша компанія. Дякую Марті, Олі, Оленці за цю хорошу компанію. (секрету фокуса зі сірником я так і не відкрию)
Фото робив тільки з мобільного, залив одразу ж в фейсбук в альбом Будапешт. Є пару і в моїй інстаграмці @mrpetruccio
“Mobile photos from trip to Budapest. Spring 2013”
From Budapest, posted by Petro Nek on 4/20/2013 (102 items)
- Угорський Wall-E
Generated by Facebook Photo Fetcher 2