Ходили в п’ятницю в кіно. Трубач називається. Я навіть трейлера не дивився, лише на афішу, чомусь здалося, що то буде щось подібне на Стиляг, певно по композиції плакату.
Вже в залі перед сеансом дізнався, що то дитячий фільм (про те що мюзикл я знав швидше). Тепер, якщо ви не любите багато читати, то коротко — фільм сподобався.
Чому вам треба сходити на нього, навіть якщо ви не дитина (а якщо маєте дітей, то ще більше треба йти)? Бо це добра дитяча казка, котра вчить дружбі, вчить тому, що всім віддається по заслугам. Як був ти добрий, то отримаєш винагорду, був злим — отримаєш по заслугам. Проте зло в фільмі більше кумедне і незграбне ніж зле. Влада там чесна і добра.
Хотілося, щоб після перегляду фільму серед дітей появилася мода записуватися в різні позашкільні музичні, танцювальні чи театральні гуртки. Бо це дійсно класно!
А ще сподобалося, що фільм не робили з оглядкою на Голівуд, а творили своє, українське кіно. Тому закликаю всіх прийти подивитися і підтримати українське. Дивилися, як блогери безкоштовно в Планеті Кіно. Ось розклад сеансів на Трубача (12:15, 14:15, 17:15, 19:15, 21:15).
Мінусом для мене була трохи за сильно рафінована, літературна українська мова. Ну не говорять так в побуті. Але це маленький мінус.
Трейлер фільму Трубач
P.S. В залі під час перегляду фільму, було чогось не багато людей, але одразу ж після сеансу самому захотілося чуть підтанцювати під музику труби на фінальних титрах, що я і зробив.