Саме так називалася заключна секція семінару «Маркетинг у період невизначеності» котра викликав батхерт нерозуміння у багатьох присутніх.
Я зазвичай не пишу відгуків з подій, бо в 90% це буде цікаво та зрозуміло лише тим хто був на тій же події. Переказувати ж доповіді також не маю бажання. Але семінар загалом видався цікавим, за винятком декількох доповідей та моментів. От, наприклад, перші доповіді, зокрема Юрій Панчишин, директор РА «Золоті ідеї» сказав був що контекст зараз здебільшого брендова реклама, а також як класно рекламується Дельта Банк в фейсбуці, зробив рекламу, якщо вам подобається дизайн гривні лайкайте. Навіть захотілося по обіді піти, але потім було цікавіше та й веселіше.
Говорили багато про емоції в рекламі, CEM, NPS, CSI, (customer experience management, net promoter score, customer satisfaction index) важливість орієнтування на задоволеність клієнта. Розказували про свої та чужі кейси.Цікава заочна дуель вийшла у виступах між кока-колою і пепсі (я був за пепсі). Виступали спочатку Олеся Жулинська, директор зі зв’язкіз з громадскістю «Кока-Кола Україна», а потім Роман Гавриш, керуючий партнер агенції з цифрового маркетингу Aimbulance, котрий розказував свій кейс про Pepsilikerz.
В пані Жулинської, певно, був поганий настрій, бо тільки но приступивши до виступу, сказала що буде сидіти під час виступу, бо її тошнить, коли доповідачі ходять по сцені (попередні доповідачі якраз ходили активно по сцені і взаємодіяли з публікою). Правда все таки не сіла, а стояла під час виступу. Сказала що кока-кола це перш за все цукор (згадався фільм Syrup). Що в компанії є велика плинність кадрів, здається 40%, і що є ще працівники котрі вважають коричневий колір коли через каву, а це всього лиш «палений цукор».
Але якщо все ж таки повернутися до останньої секції «Національні цінності – передумова успішних маркетинг та піар комунікацій» . Спочатку Сашко Положинський «накинувся» на Романа Гавриша через те що ролики які він демонстрував в своїх кейсах на англійській та російській мовах, далі дісталося Анні-Марії Романчук з польського Ідея банку за те що на їх постері «різні люди, різні ідеї — один банк» зображені іноземці, а не українські герої, наприклад, Бандера з Шухевичом. Але тут по правді вона сама винувата, бо в своїй презентації сама була легко зачепила тему з героями. Дивно було якось це все слухати.
Наталія Маціпура розповіла як вони в українському офісі HeadHunter вирішили здійснювати всі зовнішні (і здається внутрішні) комунікації українською мовою. І це дає якісь позитивні результати.
Далі Роман Гавриш показав класичний ролик щодо національних цінностей та маркетингу — рекламну кампанію румунського батончика ROM, котра в 2011 році отримала золото в Канах
Зал ролик не зрозумів. Пані Жулинська з Кока-коли та Положинський виступили з критикою, казали що можна було б знайти щось українське. Люди з залу ставали і підтримували. Говорили що Кока-кола добро, пепсі — зло. Було дуже смішно. Потім співав Павло Табаков, котрий чи злякавшись осуду публіки, котра завелась на національних цінностях, перепросив що співатиме перший куплет пісні французькою, далі пообіцяв співати українською.
А щодо національних цінностей, то моя думка тут проста — не треба любити все лише за те, що воно українське, треба робити українське так, щоб його хотілося любити.
Оскільки, чи не вперше пишу відгук на подію, то семінар вдався, не залишив байдужим.