Як почистити новинну стрічку в фейсбуці

Не секрет, що все більше людей дізнається новини з соціальних мереж. Твітер, фейсбук стали вкладкою номер один в браузері. Лайкаємо, френдимо, фоловимо, потім через деякий час в стрічці появляється каша. То ж декілька простих порад, як почистити свою стрічку новин в фейсбуці.

Перш за все, не бійтеся відфренджувати людей, це ж інтернет, навіть, якщо ви спілкуєтеся з людиною в реальному житті, то не обов’язково читати її в фейсбуці чи твітері. Коли, людина пише чи репостить різні дурниці, не мучте себе, зайдіть на її профіль та натисніть кнопку unfriend (видалити з друзів) чи просто відфоловте цю людину. Вона і далі залишатиметься у вас в друзях, проте ви не будете бачити її постів. Повиходьте з різних груп, до котрих вас пододавали, відлайкайте сторінки, що колись не знати навіщо залайкали.

Трохи іншим є випадок, коли, до груп, які вам цікаво читати, зачастили спамери і починають постити свої бздури зі сайті злибних бачків, проте і тут є інструменти, котрі допоможуть вам більше не бачити тих постів.

1. Спочатку натисніть на стрілочку в правому верхньому куті поста і виберіть I don’r want to see this (Я не хочу це бачити)

Як почистити новинну стрічку в фейсбуці

 

2. Далі, в наступному екрані виберіть See less from… (бачити менше з…). Я тут вибрав бачити менше з незрозумілого сайту Корупція ІнфоЯк почистити новинну стрічку в фейсбуці3. І на сам кінець вибираємо Hide all from… (сховати все від…)

Як почистити новинну стрічку в фейсбуці

 

Повторивши цю дію і заблокувавши всі спамерські сайти. Читати новинну стрічку в фейсбуці стає набагато приємніше.

 

Розвиваючі ігри для дітей

Пів року тому, коли писав огляд гри «Хто в горах» я обіцяв зробити огляд дитячих розвиваючих ігор, але як всім відомо обіцяного по три роки чекають. Я справився швидше.

7 українських мобільних додатків для розвитку дитини, що мають бути на вашому планшеті

Зробив огляд для Львів Онлайн 7 українських мобільних додатків для розвитку дитини, що мають бути на вашому планшеті.

Сьогодні планшети та мобільні телефони увійшли в наше повсякдення як звичайна річ і часто діти 2-5 років володіють ними краще ніж їх батьки. Планшети з їх програмами та іграми стали ще одним способом розваг наших дітей. Діти дуже швидко призвичаюються до сенсорних екранів і як губка втягують все, що до них говорить «книжечка» (так мій племінник називає планшет).

Я доволі часто зустрічався з проблемою, коли малі діти з україномовних родин, надивившись мультиків про «медвєдєй» та бавлячись ці самі ігри про них російською мовою, починають вживати російські слова, замінюючи ними українські відповідники. Проблема в тому, що оскільки українська та російська мова схожі, дітей важко потім перевчити вживати українські відповідники.

 

 

Тест сервісу замовлення їжі Eda.ua у Львові

logo (1)

Тестуємо сервіс доставки Eda.ua​ (він тепер вже і у Львові). Дуже зручно виходить, багато ресторанів на одному майданчику. все що треба, поклацати, що треба і натиснути на кнопку замовити.

З мінусів, хіба те, що не достатньо багато ресторанів в системі, але думаю це з часом поправиться.

З плюсів, то це, що за кілька хвилин тобі передзвонюють, уточняють місце доставки, перелічують всі деталі замовлення і суму. Перепитують чи буде без решти. Доставили швидше ніж за годину (такий час написано в сервісі).

Сьогодні влаштували собі начос-піца-крильця з ТАКі БУЛО​. Треба буде наступного разу спробувати замовити з різних ресторанів.

Тому, якщо влаштовуєте якесь паті в офісі, чи просто вам ліньки після роботи щось готувати — рекомендую.

 

Їж гівно

От приходить такий чоловік до тебе. В гарному костюмі. Підстрижений. Побритий. На перший погляд адекватний. Підходить, нічого не говорить, дістає з кишені відполіровану блискучу ложку, дає тобі, потім витягає коробочку, відкриває і каже:

— Їж гівно!

А ти, такий в конфузі, думаєш що би так відповісти, що б не сильно образити:

— Перепрошую, та я не голодний… там взагалі то кукурузка, я її не їм… ну і це все таки гівно.

Чоловік театрально ахає, на сцену збігаються перехожі, і чоловік продовжує:

— Так це ж українське, ти що не патріот?
— Так, так, це ж наше, треба більш позитивніше ставитися, з’їж ложечку — підхоплюють перехожі.

Так от, що я хочу сказати. Люди, котрі роблять якісь продукти, надають послуги, не змушуйте інших щось любити лише тому, що воно українське. Робіть продукт таким, щоб його любили і він був українським.

І перехожим. Заохочуючи фріків робити неякісні продукти, прикриваючись українськістю, ви робити всім ведмежу послугу. Бо з часом можу статися так, що ви їх будете їсти.

Помилились номером

На мій робочий номер доволі часто дзвонять і запитують Ільїшну. Я завжди кажу, що помилились номером. Але тепер і самому цікаво, що то за Ільїша, як в неї справи, чи все добре. Ми ж, як не як, телефонні сусіди. Номера на якусь цифру відрізняються.

А сьогодні в мене пояаиася ще один телефонний сусід — Азіс. Ще не знаю, як до нього ставитися, він тут новий. Працює продавцем. Торгує м’ясом:

— Доброго ранку, Азісе, — пролунало з трубки. І хоча не видно, хто там на другому боці, але мені здалося, що це була сорокалітня брюнетка з хімічної завивкою.
— Азісе, — продовжила брюнетка, не давши мені відповісти стандартною фразою. — а що ж ви за м’ясо таке мені продали, філе, зверху таке гарне, а під низом шкурки?
— Ви помилились номером, я не Азіс. — Хоча, Азіс, напевно, так само б відповів. — Гарного дня!
— Ой.

Ільїшно, як ваш сьогоднішній день? Азісе, не обманюйте своїх клієнтів, репутація дорожче коштує, поміняйте пані в завивці її філе.

Помилились номером

На мій робочий номер доволі часто дзвонять і запитують Ільїшну. Я завжди кажу, що помилились номером. Але тепер і самому цікаво, що то за Ільїша, як в неї справи, чи все добре. Ми ж, як не як, телефонні сусіди. Номера на якусь цифру відрізняються.

А сьогодні в мене пояаиася ще один телефонний сусід — Азіс. Ще не знаю, як до нього ставитися, він тут новий. Працює продавцем. Торгує м’ясом:

— Доброго ранку, Азісе, — пролунало з трубки. І хоча не видно, хто там на другому боці, але мені здалося, що це була сорокалітня брюнетка з хімічної завивкою.
— Азісе, — продовжила брюнетка, не давши мені відповісти стандартною фразою. — а що ж ви за м’ясо таке мені продали, філе, зверху таке гарне, а під низом шкурки?
— Ви помилились номером, я не Азіс. — Хоча, Азіс, напевно, так само б відповів. — Гарного дня!
— Ой.

Ільїшно, як ваш сьогоднішній день? Азісе, не обманюйте своїх клієнтів, репутація дорожче коштує, поміняйте пані в завивці її філе.

Українське Рондо

Вчора був в Щось Цікаве на Аґрафці. Розказували про творення книжок, дуже цікаво розказували. А ще там розказували про книжку-картинку «Війна, котра змінила Рондо». Про маленьке місто, котре жило щасливо, допоки не настала війна. Вона кардинально змінили і порядок і людей в місті. Війну все таки мешканці Рондо перемогли, але сліди її залишилися і з ними треба якось жити.

Сьогодні я бачив Рондо у Львові. Дванадцята ночі, я вийшов з таксі на зупинці біля податкової і підійшов до кіоску. За хвилину з-за спини появляються четверо. На перший вигляд троє з них типові гопники лисі, двоє в спортивних костюмах (один в чорному адідас в білі смужки) третій, найнижчий, проте корінастий, в довгій не по своєму розміру шкірянці та целофановим пакетом з пивом. Черніга. Четвертий старший від них, в коричневій куртці та триденною щетиною. Всі похитуються в різнобой.

— Закуріть нема? — Я обертаюся і одразу отримую ще одне питання — Ты вот, львовский хлопец, да?
— Ходорівський.
— Так вот, не в обиду будет сказано, — продовжує худощавий в чорно-білому адідасі — вот вопрос, скажи мне почему вы не воюете?

І тут його спроба діалогу переросла в монолог. Відповідати не було ні можливості ні сенсу.

— Где ваш львовский батальйон? Вот я с Кировограда уже год как воюю. Семью не видел. За вас воюю. А где львовский батальйон. Веть это Львов на Майдане все начал. Слава Украине кричали, Небесная Сотня, да мне плевать на Сотню. А воюем то мы. А вы хотели в Евросоюз, машины хотели с Европы без разтаможки. А я воюю, год семью не видел.
— А мені 22 года і в мене ще навіть немає сім’ї і я воюю — інколи вмішувався в шкіряній куртці та кульком пива.
— Як тебе звати? — Запитав я в костюма адідас.
— Ігарь — відповів він і одразу продовжив, — почему вы не воюете? Где львовский батальйон? Бежал Львов из-под Дебальцева, мы за ними ишли, полковни Терехин, ты фильм смотрел? Он был моим комбатом, а я Кипр. Вот мы год воюем. Сейчас во Львов прислали и опять на передовую через неделю. Я к девушке подошел, а она говорит что я кацап.

Далі до них підбіг п’ятий чувак і почав вдавати, що він б’ється з одним з них. Потім тиждень відправки перетворився на місяць і далі йшло повторення запитаннь «Где Львов? Почему вы не воюете?» На які вони не хотіли відповідей. Лише той старший, в коричневій куртці, теж Ігор, але з Києва повторював, що Львів дуже гарне місто і що він його любить.

— Ігарь, давай йдемо, машина чекає — сказав коренастий в шкірянці.

Задзвеніли пляшки з пивом в пакеті, я сказав на прощання удачі і пішов в інший бік.

Довго ще нам латати наше Рондо.

Розумні баняки

А є вже стартапи, котрі працюють з кухнею? От, наприклад, придумали б розумні баняки, котрі б комунікували з розумною плиткою і збавляли, додавали вогню чи виключали взагалі після виконання певної програми. І слали пуш нлтіфікейшини на смартфон. Так, як вже є з пральними машинками.

Бо я от вчора поставив баняк води кип’ятитися (в мене зараз немає гарячої води), зайшов в інтернет, вийшов, а половину води википіло. Був би розумний баняк, такого б не сталося.

Mediabarcamp 2015. Субкультури в політиці

Минулого року вперше побував на Mediabarcamp в Литві. Тепер хочу ще. Чому?

logo

Бо це унікальна можливість зустрітися з блогерами та громадськими активістами з Білорусі. Поспілкуватися як формально, так і не формально, знайти нових друзів та тепер вже побачитися з тим, з ким подружився минулого року. Та й взагалі це привід відірвати дупу та й подорожувати.

Якщо мене відберуть, то хотів би трохи розказати про свій досвід та досвід інших львів’ян перетину громадських ініціатив з політикою.

Минулого року, я працював в виборчому штабі кандидата в депутати, тепер є помічником на громадських засадах.

Якщо ви це читаєте і ще не квітень, то в вас є два дні (до 1 квітня), щоб самому встигнути податися.

Робота для журналістів

Друзі журналісти, копірайтери, а також ті, хто планує ступити на цей шлях!

Знайомі шукають людину на тимчасову роботу для прес-служби. Поки що роботи є на 4-5 місяців. Не потрібна повна зайнятість, потрібно вміти писати тексти так, щоб торкнуло. Так, щоб текстом хотілося б ділитися, коментувати та лайкати і не тільки.

Також бажано, щоб ви були зі Львова (хоча не критично). Потрібна илиминтарна грамотність, відрізняти тере від дифісу, та, вміти, правильно, розставляти коми.

Якщо вам цікаво, то напишіть текст до чотирьох тисяч символів, в якому маєте мені продати концерт Степана Гіги, Івана Поповича та Іво Бобула в Бережанах.

Текст, а також інші ваші роботи можете присилати мені на пошту i(вухо)petronek.com