Весілля Фігаро

Уявіть, мене сьогодні попросять одружитися, для мене то було певно б шоком, якби мене не попередили. І весь прикол в тому що я ані не зустрічався з цією людиною, ані навіть не мав і нематиму наміру. Так от ця дівчина являється моєю далекою родичкою, що закінчує навчанняв мед універі, а там така штука, що по закінченню ти маєш певний період відпрацювати по державному замовленню. І якщо ти не одружений(на) то тебе відправляють в якусь іншу область. І от приходить термін і її чи то в Дніпропетровсь чи то в Запоріжжя відправляють (але ж не на кінець світу). А вона так як все життя прожила з батьками і авторитарною бабцею, певно боїться самостійності, вирішує на таку аферу (може то і за неї вирішили). Ну але при чому тут я. Одними з аргументів що наводилися моїй мамі, мовляв це лише штамп в паспорті, потім загубив і всьо. Якна мене це просто дико, і нагадує сердньовіччя де про шлюби домовлялися наперед, і з певною вигодою. А я ж бо іще козак молодий в повному розквіті сил а тут на тобі кайданки (і немає значення чи вони фальшиві чи ні), заковуйся. НЄ, НЄ і ще раз НЄ.
Сьогодні маю мати несподівану для себе зустріч з “нареченою”. Потім ще напишу