Також люди всередині маршрутки подібні на велетенський організм з одним тілом та десятками голів. Щось на подобі дракона чи скоріше гідри, так, точно гідри. Велетенська львівська маршруточна гідра. Тільки но на зупинці «втратить» одну голову, як на її місці «виростають» дві нові. І одна з них кричить «Ваня прижми рюкзак, двери не закырваются» або « посуньтесь трошки вверх на одне місце…, ой а нас тут двоє». Раптово починає говорити голова в капелюшку «а де були ви, Маріє Генадієвно… ага, а я їду в ашан, ще ніколи там не була». З іншої голови гідродракона, валить дим і сильно чути горілим, певно недавно випускав вогонь.
Нижня частина маршруточної гідри має вигляд стоножки, ноги якої весь час бавляться в гру наступи на сусідню, виграють найчистіші мешти.
Ще багато цікавого є в наших львівських маршрутках, та мені час виходити, приїжджайте самі до Львова, подивитесь.