Три місяці тому ходив дивитися фільм «Висоцький: спасибі що живий». Фільм на той час викликав дискусії, комусь він подобався, хтось взагалі не сприймав. Мені тоді він сподобався, хоча і мав до нього деякі зауваження. Але сьогодні згадав інший фільм також про відомого американського музиканта зі складною долею Джоні Кеша — Walk the Line (Переступити межу) і я зрозумів що фільм про Висоцького могли б зняти значно сильніше. Сам по собі нічого, а от взяти подібне кіно для порівняння і розумієш що справа зовсім не в суперсучасному гримі.
Пройти межу це певно найсильніше кіно про сучасник музикантів, котре мені довелося бачити (Так є ще мегакрутий Amadeus але Walk the Line мене чогось більше зачепило). Саме після того коли його побачив, на одному вечірньому сеансі, котрий влаштовували друзі в кафе у Львові, я підсів на музику Джоні Кеша. Сам смак в його піснях це вслухатися в тексти і смакувати кожну фразу. Я не знаю наскільки правдиво в фільми передано його життя, але фільм дуже сильний. Раджу вам подивитися його.
Ось трейлер до нього:
А ось сама пісня I Walk the Line