Для себе я розділяю віру та релігії. Вважаю релігії трансляцією-перекладом віри. Тому в перекладі завжди частина втрачається, частина переінакшується, а частина додумується.
Так само потрібно відрізняти релігію від церков. Бо церква складається з людей, котрі також піддаються спокусі і також помиляються як і кожен з нас.
Я, на жаль, не є настільки добрим християнином котрим би хотілося. Багато речей зробив про котрі зараз соромно і хотілося б їх не робити. Не завжди моя віра сильна і непохитна. Проте все таки з вірою жити легше ніж без неї, і не тому що віра обіцяє життя вічне. Вічного життя хотіли б усі і ті що вірять і ті що ні, а тому що в тяжкі хвилини завдяки вірі можна здійснити внутрішню сповідь.Якщо ви віритимете і помилитесь, то найгірше що станеться це те що ваша віра помре з вами. Інакше ви помрете самотніми, без віри.
Допис родився в голові і потім тут після перегляду двох інтерв’ю зі священниками Протоіреєм Дмітрієм Смірновим:
та Владикою Святославом: