На мій робочий номер доволі часто дзвонять і запитують Ільїшну. Я завжди кажу, що помилились номером. Але тепер і самому цікаво, що то за Ільїша, як в неї справи, чи все добре. Ми ж, як не як, телефонні сусіди. Номера на якусь цифру відрізняються.
А сьогодні в мене пояаиася ще один телефонний сусід — Азіс. Ще не знаю, як до нього ставитися, він тут новий. Працює продавцем. Торгує м’ясом:
— Доброго ранку, Азісе, — пролунало з трубки. І хоча не видно, хто там на другому боці, але мені здалося, що це була сорокалітня брюнетка з хімічної завивкою.
— Азісе, — продовжила брюнетка, не давши мені відповісти стандартною фразою. — а що ж ви за м’ясо таке мені продали, філе, зверху таке гарне, а під низом шкурки?
— Ви помилились номером, я не Азіс. — Хоча, Азіс, напевно, так само б відповів. — Гарного дня!
— Ой.
Ільїшно, як ваш сьогоднішній день? Азісе, не обманюйте своїх клієнтів, репутація дорожче коштує, поміняйте пані в завивці її філе.