Моя бабця була кравчинею. Я не пам’ятаю чи вона десь спеціально вчилася, чи все вивчила сама, але на Цукровні вона шили мішки, а вдома шила одяг для дітей та знайомих. В нас вдома ще досі залишилися дві швейні машинки — Чайка і Подолка з нижньою частиною від Singer. Я любив сідати за машинку, крутив педаль і любив дивитися як крутиться колесо і рухається голка.
Так от недавно я згадав, собі як бабця називала темно синій колір. Вона казала на нього бронзовий (з наголосом на друге о). Я тоді якось ніколи не звертав уваги бронзовий є бронзовим. Але тепер хотів дізнатися походження такої назви кольору.
Чому саме так говорила бабця, не знаю, можливо це щось з польської мови перекочувало, але трохи пошукавши, знайшов що в давніх греків не було слова синій і взагалі вони трохи по іншому називали кольори. От наприклад в статті Ерін Хофман про сприйняття кольорів в стародавньому світі говориться, що з синій колір в давніх рідко зустрічається. Його немає в Новому Завіті, під питанням чи є він в Торі, а також давні японці для опису синього і зеленого використовували один ієрогліф.
The conspicuous absence of blue is not limited to the Greeks. The color “blue” appears not once in the New Testament, and its appearance in the Torah is questioned (there are two words argued to be types of blue,sappir and tekeleth, but the latter appears to be arguably purple, and neither color is used, for instance, to describe the sky). Ancient Japanese used the same word for blue and green (青 Ao)
Є декілька теорій про те чого так сприймали кольори греки (з деякими можна ознайомитися в статті за посиланням, що кидав вище), але Гомер в Одіссеї описуючи небо називає його бронзовим. Ось початок третьої пісні:
Ἠέλιος δ᾽ ἀνόρουσε, λιπὼν περικαλλέα λίμνην,
οὐρανὸν ἐς πολύχαλκον, ἵν᾽ ἀθανάτοισι φαείνοι
Переклад англійською:
As the sun sprang up, leaving the brilliant waters in its wake,
climbing the bronze sky to shower light on immortal gods
І Українською (тільки тут заміть бронзи переклали як мідь):
Випливло сонце, прекрасну покинувши моря затоку,
В неба твердінь мідяну, щоб безсмертних богів осявати
Однією з версій є така, що греки описували кольори не як кольори, а за інтенсивністю кольору тому, коли говорили про небо як про бронзу, вони мали на увазі, що воно сліпуче яскраве, як блиск бронзового щита, а не насправді бронзового кольору. Хоча з цього уривку йде опис сходу сонця, і небо тоді дійсно має червонуватий бронзовий відтінок.
Наразі для мене і далі залишається таємницею, чому бабця використовувала для темно-синього кольору назву бронзóвий. Якщо хтось має якісь варіанти, радо послухаю.