Мені сказали прийди послухай музику, та й напиши щось. Я прийшов. Не пошкодував ні краплі, відпочив і зарядився енергією та позитивом.
Спочатку на сцену вийшла дуже мімімішна дівчинка, контра розказувала таку ж мімімішну та позитивну історію, в кінці вона розплакалася. Не знаю чи було це за сценарієм, але виглядало дуже зворушливо. Історія дівчинки була підводкою до кліпу презентація якого і відбувалася того вечора. Кліп дуже красивий, історія кохання двох звичайних людей, котрі пронесли його через роки і не розгубили. Люди у відео не актори, живуть самі десь в чернівецькій області багато років вже разом. Відео знято на пісню Raining Hard
Далі вже був сам концерт. Макс молодець. Чудово тримає публіку, чергуючи пісні байками зі свого багатого мандрівного життя в Нью-Йорку, Берліні та десь на Близькому Сході. Розповіді отримували не менше аплодисментів ніж самі пісні.
З мене взагалі кепський музичний критик, я не пам’ятаю назв всіх музичних стилів і не можу охарактеризувати музику яку я зараз слухаю. Для мене музика поділяється на ту котра мені подобається і та котра мені не подобається в інші тонкощі я не хочу вникати. Спершу в мене склалося враження, що Freddy Marx Street чимось подібний на моїх теперішніх улюбленців Edward Sharpe and the Magnetic Zeros, але це тільки на мить здалося, насправді, вони зовсім різні і це кльово. Бо чим більше різноманіття, тим краще.
Ще засіла фраза Макса з концерту, не знаю чи дослівно перекажу, але суть передам: «Да насрать какой у вас есть талант или нет, это и так не ваша заслуга, ваша заслуга в том как вы им распоряжаетесь»
Одразу ж після концерту я поліз в iTunes щоб купити трохи пісень чи альбом, їх там не було :(. І на офіційному сайті також не знайшов де б то купити їх музики, то зле. Якщо хтось знає де можна купити, бажано в електронному варіанті, пишіть, я б купив трохи.
Тому раджу слухати, ходи на концерти і купувати їх пісні.