Вже не вперше намагаюся писати щось разом з усіма в рамках ініціативи Blog Action Day. Ось мій перший короткий пост в рамках цієї ініціативи. Тоді була тема боротьба з бідністю. Сьогоднішня тема — людські права. Так сталося, що я недавно прочитав інтерв’ю з правозахисником Дмитром Гройсманом. Якщо чесно, то до недавнього часу я чув хіба що його прізвище і то декілька раз. Більше прочитав про нього в якомусь матеріалі одразу ж по його смерті.
Патологоанатом, котрий став правозахисником. Замість того щоб різати трупи, кроїв систему. Не простий був чоловік, та веселий. Можливо без такого сприйняття світу і важко було займатися тим що він робив. Нижче декілька цитат з інтерв’ю
Про те як все почалося:
Порнуха була достойна, музичка, якісь частунки. Кумар виявився офігенним дружбаном. Коли, надивився порно й почав втикати по кімнаті, побачив бюлетень із написом Міжнародна Амністія. Словосполучення знайоме мені з дитинства. З дідусем слухав радіо Свобода, Голос Америки, там багато про цю організацію говорили. Кумар був членом Амністії в Пакистані. Взяв адресу й, від нічого робити, написав у Лондон, в штаб квартиру Амністії. Мені почали присилати бюлетені. Вони для мене були, як “Плейбой”
Мовне питання:
Всіх шокувало, що я, єврей із Вінниці, розмовляю українською. Мені подобалось, як українці казали “прошу”, “будь ласка”, а в нас – “подвінься, куда стал”. Я вважав, що це прекрасно. Тільки потім зрозумів, скільки серед них нещирості, й що там такі ж рагулі, як у нас.
Про порушення прав:
порушення прав людини беруться від темноти й відсутності контролю, а не тому, що люди погані.
Про те чого варто бути небайдужим:
Толік не відступив, й от через пару років приходить він до мене й каже, що в їхньому селі два відморозки зґвалтували жінку, засунули їй туди ніжку від стільця. Вона стала інвалідом, а ґвалтівники відкупились. Може б, я поміг. Поміг, ґвалтівників посадили, й вони досі сидять. Кажу, Толя, це не тому, що я поміг, а тому, що ти розказав.
Коли бачите несправедливість, не варто мовчати. Дійте. Дійте у можливі вам способи.
Інтерв’ю все цікаве і читається дуже легко, приділіть трохи свого часу щоб прочитати його.