Шукаючи щось в інетрнеті я випадково натрапив на статтю в вікіпедії про Поступ, а там далі посилання на сайт Вахтанга Кіпіані і статті та інтерв’ю як створювався Поступ — Життя у «Поступі», Post-Кривенко та спогади Андрія Квятковського Невагамовний. Неймовірно цікаво читати як створювалася одна з культових в газет. В мене вдома колись були переЕРИні копії Post-Поступів, надрук був лише з одного боку. Я тоді ще взагалі був малим, статті звідти не читав, проте завжди їх з якимось трепетом перегортав.
Я переконаний, що назву нам “продав” Славко Грицак, тоді ще історик-початківець. Це була ніби апеляція до Франкового досвіду – Грицак переконував, що у нього була ідея видавати газету під такою назвою. Грицак запропонував гаслом також слова Івана Франка – “Більше поту – менше крові”. Найкумедніше в цій ситуації те, що коли Рада тривалий час дискутувала про назву, тільки я, Марков, Стецьків, Гринів і Турій знали, що у Романа в кишені вже лежав квиток до Вільнюса, а в течці… готовий макет газети – і саме «Поступу»!
UPD. Знайшов невеликий фільм про post Поступ
А потім, якось також випадково, у розмові мені нагадали про цікавий фільм Леоніда Парфьонова «С твердым знаком на конце» — історія створення і розвитку газети Коммерсантъ від 1989 до 2011 року.
«И действительно слово New York Times повторяли часто, но людей которые вообще в глаза видели не все видели New York Times было очень мало, а людей которые, например, изо дня в день читали бы New York Times, тогда, — не было вовсе и Яковлев не был таким человеком. Но было какое то предсталение о том какая газета New York Times, вот она какя то такая. Ну вот так и делали»
Тому раджу почитати і подивитися. І якщо знаєте ще якісь такі подібні історії, діліться.