Вчора, до пів третьої ночі дивився фільм «Чарівний голос Джельсоміно». Дивився я його вперше, хоча фільм вийшов в 1977 році. В основі казка Джанні Родарі «Джельсоміно в країні брехунів». Джанні Родарі взагалі то любили в Радянському Союзі. Багато хто пам’ятає мультик про Чиполіно. Та й в мене вдома була книжка його оповідань, правда не пам’ятаю що я там читав, але знаю що довгий час думав що Джані Родарі жінка (привіт всім прихильникам українського письменника Марка Вовчка :)). Так от любили Родарі в СРСР, бо він також був комуністом, і його казки ілюстрували боротьбу простого народу з капіталістичною владою.
Може й так і було задумано в автора. Та, вчора, всі події в фільмі я легко переносив на початок 90-х коли розвалювався сам Союз, а деякі сцени ніби взяті з сучасного життя України. Тому якщо ще не бачили цієї казки, подивіться. Декорації зі спецефектами примітивні, але фільм я подивився з цікавістю. От Що правда, шкода художника абстракціоніста перетворили на реаліста, але то пів біди. Ще сподобався алфавіт в країні брехунів — суміш кирилиці і латиниці подібної до такої як зараз пишуть есемески. А також в якості бонусу можна подивитися трохи на Львів яким він був у 70-х (багато сцен фільму знімалося у Львові).
Ось вам сцена, котра і тепер актуальна
А ще там була шикарна газета — OBRAZЦOVЫY LЖEЦ
