Роки чотири тому Одеса для мене була черговим містом на букву «О» у грі в міста. Ще одним обласним центром. Містом про яке показують новини. За ці роки я встиг полюбити Одесу. Не скажу вам коли це сталося і наскільки сильно. Любов це так або ні, сила тут ні при чому (це не мої слова, але думаю що вони правдиві).
Місто це не тільки вулиці й будинки, пам’ятники й визначні місця. Місто це перш за все люди, все решту є лиш декораціями до них. Коли ви закохалися в місто, то значить там живе дуже багато хороших людей. Якщо ви поки не любите місто, то ви ще не знайшли тих правильних для вас людей в ньому. Одеса, те місто де в мене є відчуття дому.
Трохи гуляючи по місту, бачив багато бордів, плакатів, сітілайтів зі слоганом «С любовью к Одессе» та підписом Алексей Котусев (мер міста). Відновив парк, стадіон… і все це з любов’ю. Не знаю наскільки щирою, але як каже чоловік що робив то все з любов’ю, значить з любов’ю. Любов за гроші також має місце. Я правда не дуже в курсі, якщо ті всі речі про які пише пан Котусєв на бордах відбувалися не за гроші платників податків, а з його особистих коштів, то буду просити в нього пробачення.
Та я задумався, які мої прояви любові до Одеси? Я там нічого не відновив і не збудував, не наставив бордів з признанням, але я закликаю вас відвідати її. Поїдьте хоча б на вихідні. Можна і на довше. Прогуляйтесь по набережній. Сполосніться в морі. Пообідайте в чудових кафе. А головне поговоріть з одеситами. Дайте собі шанс закохатися в Одесу.
І не тре потім ставити ніяких бордів, головне повертатися. Повертатися з любов’ю до Одеси.