Не буду тут надто детально переказувати історію вчорашнього вечора, просто розкажу деякі висновки котрі я для себе сформував, а також поділюся порадами як спілкуватися з гопниками, бо коли ви вирішите завітати в гастропаб Люфт ці навички можуть вам стати в пригоді.
Є у Львові такий ресторан Люфт що на Коперника 17, колись я там кілька раз був і загалом він подобався, до вчорашнього вечора. Вчора молоді люди, котрі відпочивали за сусіднім столиком, випиваючи та виспівуючи, чи якщо бути точнішим кричачи різних пісень та приспівок на кшталт «Там під львівським замком», «Тече річка Тиса», «О майн лібен Августін», «Хто не скаче, той москаль», вирішили отримати ще більше адреналіну. Один з них витягнув з-під мене стілець, мотивуючи свій вчинок тим що я пів години тому без дозволу забрав його від їхнього столика. Далі з їхнього боку йшли розмови на підвищених тонах з використанням нецензурного фольклору. Звучали фрази на кшталт «…хтось хоче получити пізди» і подібні. Реакції від персоналу закладу не було ніякої. Конфлікт з мого боку було врегульовано, проте осад залишився.
Написали скаргу в книгу скарг і пропозицій, якщо знайдете помилки, то перепрошую. Сам сьогодні перечитував, і одразу ж в першому реченні побачив тавтологію. Проте коли тоді писав якось не звернув на то уваги
Тепер лайфхак як спілкуватися з гопниками (я не стверджую що вчорашні молоді люди були гопниками, вони казали що 20 років прожили у Львові, а тепер 5 років закордонська діаспора, приїхали відпочити у Львів, а тут їм все накипіло, проте з ними такий стиль спілкування був також ефективним). Отже говоріть спокійно, врівноваженим голосом, не підвищуйте голос, говоріть зі співрозмовниками на ви. Змусьте їх перейти на ваш рівень спілкування, тут ви маєте перевагу, а вони будуть не в своїй колії. Якщо вони проситимуть вибачення що вам тикали, це вже перевага на вашому боці. Далі все залежить від вашого вміння вести перемовини. Увага! Порада може не спрацювати, коли ви один ввечері десь в парку чи темному провулку зустрілися з десятком гопників, без свідків, проте спробувати вартує. Хоча, якщо вам кортить розім’яти кулаки, то ви звичайно можете одразу погодитися на пропозицію протилежної сторони.
Висновки:
Рагулізм немає національності, хоча рагуль її зі всієї сили вип’ячує, доказуючи всім і всім і вся що він істинний українець (арієць, русский, гондурасець, тощо). Я з задоволенням спілкуватимуся з культурною російськомовною людиною ніж з п’яним бидлом що оре повстанських пісень і на всі боки показує свою вищість.
Найбільше постраждав в цій ситуації сам ресторан Люфт (L’UFT). Вся ця сценка описана вище відбувалася перед барною стійкою і персонал ніяк не реагував на конфлікт та погрози. Таку ситуацію я міг очікувати в барі Накат, що на за Магнусом біля тюрми, проте скільки там бував нічого такого не ставалося. А тут, ніби культурний, заклад в центрі міста… На жаль, тепер я не зможу рекомендувати його ні друзям ні гостям Львова як місце для відпочинку.