Соціальні мережі роблять з користувачів віртуальних ексгібіціоністів, котрі на весь інтернет розповідають про щось своє особисте про котре раніше ми або не розказували, або розказували лише вузькому колу рідних чи друзів. Що ми їли, скільки і де ми спали, наші фото, фото близьких, що слухали, що дивилися. Звичайно цього всього можна не робити, обмежившись лише спілкуванням зі знайомими і не дуже знайомими людьми, котрих всіх записує в друзі, проте постійні нагадування «що сталося» чи «що в вас на думці» підбивають писати і ділитися.
А далі віртуальні відносини, віртуальне суспільство, віртуальні ранги… Треба написати коментар. Ваш коментар «мімімі» дуже важливий для нас, не закривайте сторінку, очікуйте на відповідь одного ваших френдів.
Зауважив для себе що в мені формується оболонка «соціальний Петро», котра твітить, чекінеться, ділиться цікавими, смішними і не дуже посиланнями, коментує. Робить те чого б справжній «початковий Петро» інтроверт певно б ніколи не вмів і не зробив. Так як не вміє «початковий Петро» вести довгі розмови на загальні теми, хіба що два слова про погоду «хмарно з проясненням, невеликі опади, вітер північно-західний +5». Не розбирається в стилях музики, сортах вина, брендах одягу, напрямах мистецтва, не знає напам’ять вигляд моделей автомобілів і не має жодного хобі. Типовий ботан і лузер, котрий, якщо б не було інтернету, точив би на станку підсвічники.
Проте не переживайте, ви спілкуєтесь з «соціальним Петром». Залишайтесь в мережі, пишіть коментар, ваш коментар дуже важливий.