Вчора ту всю історію згадав й захотів дізнатися чому саме говорив белендичити, вдома мені з цим не допомогли, не знали звідки то походить. В інтернеті пошуковики підказали лише два документи: твір Петра Франка «Від Стрипи до Дамаску. Пригоди четаря УСС» і pdf скані газети Свобода, котра виходила в американському Джерсі 1923 року.
. В творі Петра Франка це слово зустрічається ось в цьому діалозі:
— Кількома мовами говорить? — спитав четар.— Белендичить, і то тільки одною. Вона, бачите, показувала язик. І ось помічено, що на язиці дівчинки виступають усякі букви: латинкою, кирилицею, грецькі, ба навіть арабські. Чудо! Чудо!
Тому, думаю, що слово я почув від бабці чи її сестри, коли якось розказував історії про Дюдючку-Зміючку. А значення його певно плести нісенітниці, розказувати байки, щось в цьому роді.
Якщо ви також зустрічалися з цим словом і знаєте його більш точніше значення, було б цікаво дізнатися.
UPD.
Белендіти джу, диш, (недок., діал.) — Базікати. От белендить нісенітниці/ (Фр., IX, 1952, 13); Ну, я почав йому белендіти про оті всякі чутки про сироїдів (Козл., Ю. Крук, 1950, 235). звідси