Зустрівся. З “нареченою”. Був тупий груз на тему: “женися, в мене нема інакших варіантів, а то мене відправлять в “чорнобильську зону” в рівненську область”. Типу мені ти підходиш, ти працюєш у Львові, то не боляче, в тебе навіть в паспорті штампа не буде. Я хвора (Певно що хвора, якщо про таке просиш), ти мій останній варіант (ніхто не схотів, а ти лошара куда дінешся). Спочатку розмова була на підвищених тонах, але потім попустилася і говорила просячим тоном. Ти моя остання надія…, що мені їхати в Рівне…, я хвора… Ну а я що зробля ти ж доктор, лікуйся. Я мовчки кивав головою, і час від часу казав НІ. Казала що прийде ще завтра…
Категорії