Професійні і сімейні цінності

Щодо підручника про «сімейні цінності», котрий обговорює вже кілька днів мій твітер та фейсбук.

Звичайно, це не йде в ніякі ворота, коли МОН намагається запхати в голови дітей середньовічні (та навіть первіснообщинні) сексистські уявлення про ролі чоловіка та жінки в сім’ї.

Але трохи про інше. Вчора побачив статтю на УПЖ про розбір підручника  з вказівкою рецензентів, це два доктори наук – В. Г. Панок та Т. В. Кравченко. І тут згадався епізод з книжки «Ви звичайно жартуєте містер Фейнман» (шкода, що зараз нема в продажі українського перекладу, її якраз вартувало б рекомедувати для факультативу дітям і не тільки).

В післявоєнні роки Фейман (під час війни він був задіяним в Манхетенському проекті по розробці атомної бомби) був запрошений в наглядову раду одного з штатів і в його обов’язки входило рекомендація підручників для навчання. В США в ті роки рекомендація на підручники не йшла з гори, а кожен штат може сам вибирати по чому вчитися. Тут відбувається конкуренціяя між видавництвами. Кожне з них присилає свої підручники раді експертів, ті їх перечитують і потім голосують які рекомендують ті чи інші. Схема б здавалося хороша і має працювати, але є декілька але:

— Видавці з уссіх сил намагаються задобрити експертів, присилаючи м різноманітні кошики з продуктами (можливо йдуть і далі), щоб ті рекомендували саме їх. Тобто звичайна корупція.

— Самі експерти не завжди старанно виконують свою роботу, а роблять це лише формально.

В одному випадку члени ради оцінили порожню книжку, ось мій напів автоматичний переклад:

«Дійшли до якоїсь книги, третього тому з серії, мене запитали, що я думаю про неї. Я відповів: “Книгосховище не прислало мені цю книгу, але інші два томи були хорошими.”

Хтось спробував повторити питання: “Що ви думаєте про цю книгу?”

“Я повторив, що вони не прислали мені, тому я не міг оцінити її”.

Людина з книгосховища, котра була там сказала: “Пробачте, я можу пояснити. Я не відправив цю книгу до вас, тому що вона ще не завершена. Видавець не встиг завершити друк третього тому у визначений термін, і прислали нам лише обкладинку з порожніми листками всередині. Компанія надіслала нотатку, перепрошуючи і сподіваючись, що їх серію можуть розглянутих, навіть якщо третій том буде трохи пізіше”.

Виявилося, що порожня книга мала рейтинг від декого з інших експертів! Рада не могла повірити, що книга порожня, бо вона мала оцінку. Рейтинг порожньої книги був трохи вищий, ніж двох інших. Той факт, що не було нічого в книзі не має нічого спільного з оцінкою.» — http://www.textbookleague.org/103feyn.htm

Повертаючись до «сімейних цінностей», мені видається, що доктора Панок і Кравченко, просто не читали її, пишучи рецензію, що зовсім не знімає з них відповідальності, а породжує ще більше запитань.

 

P.S.  Створив канал в телеграмі, підписуйтесь якщо що — КаналіZація