Вівісекція: розтин людських пороків

Поділитися

Вівісекція (від лат. vivus – живий і sectio – розсічення) — розтин живого організму з метою наукового досліду .

Звичайно, я ніякий не театральний критик, я просто глядач. Для цього в мене немає ні освіти ні достатньої кількості переглянутих вистав. Проте, вистави ставляться для звичайного глядача. А ще театр нікому нічого не винен, десь приблизно так сказав Павло Юров, після читки п’єси Марка Равенхіла «Мати». Та зараз не про це, зараз  я поділюся з вами трохи думками після перегляду (тут, певно, більше підійде слово сопричастя) вистави «Вівісекція» Олексія Коломійцева.

Вистава Олексія Коломійцева — «Вівісекція»

Спочатку я  подумав, що не знаю що це, але це красиво, потім я дійшов до висновку, що це театральний панк. Вистава змушує сміятись, викликає відторнення, біль, страх і знову радість. А головне весь час гіпнотизує і вмикає мозок на повну потужність, та й так, що він інколи закипає.

ВІвісекція це розтин по живому людських пороків показаних в гіперболізованих та метафоричних образах. Карась, Тарган, Курка, Муха.

Вистава Олексія Коломійцева — «Вівісекція»

Вівісекція це живі театральні короткометражки, котрі препанують тут і зараз, разом з тобою.

Вистава Олексія Коломійцева — «Вівісекція»

Вівісекція це хороше шоу з балетом та спецефектами та музикою. Дуже добре поєднання театральної гри з прийомами німого кіно — відео текстом поясненням про що йдеться. Особливо добре це проглядаєтьс в  «Євровівісекції». Думаю ця частина багатьом глядачам сподобається своєю актуальністю.

Не буду більше писати, хоча в голові й досі крутяться образи та думки навіяні твором. Просто повторюся, що цей панк в театрі потрібно бачити. «Життя коротке й наприкінці солодке»

Єдиним негативним моментом, була глядачка, котра сиділа ззаду мене і весь час коментувала сцену своєму супутнику. Правда після першої новели та мого прохання «тихіше» перестала.

Вівісектуйтесь товариші, вівісектуйтесь!

Фотографії зі сайту Театру Лесі Українки.