По той бік столу

Поділитися

— Доброго вечора! — Вас зустрічають при вході до вашого улюбленого закладу, проводять до столика, приносять меню, приймають замовлення. Ви насолоджуєтеся їжею, напоями та компанією і йдете далі по своїх справах.

Проте з іншого боку стола, очима офіціантів, це виглядає зовсім інакше. Минулої середи в честь Дня Кельнера я ма нагоду попрактикуватися трохи в ролі офіціанта в Кулінарній студії Крива Липа. Працював я не довго, всього лише дві години, проте це було дуже пізнавальним.

— Доброго вечора! Скільки вас буде? — Запитує при вході офіціант, щоб запропонувати зручний столик для вашої компанії.

За мить вам приносять меню. Подають в розгорнутому вигляді, в руки. Далі до вас підходять і приймають замовлення. Офіціант має знати на пам’ять все меню. Не лише назви страв, але й інгредієнти. Та спосіб приготування. Можливо в клієнта є алергія на якісь продукти чи він просто щось не їсть (цибуля, перець тощо) це все треба враховувати при замовлені.

Ви замовили. Вам одразу приносять сети та столове приладдя. Для салатів одне, для м’яса інше. Ніж справа, вилка зліва.

На кухні вже готове ваше замовлення. Тарілки великі, страви ще більші. Їх треба нести правильно, рівно і елегантно (це не так просто нести, як описувати, не говорячи вже про те щоб нести піднос).

— Смачного! — За декілька хвилин до вашого столику знову підійде офіціант, щоб перепитатися чи все вам смакує.

Ви поїли. До вас підійдуть, запитають чи не бажаєте ще чогось чи можна прибрати вашу тарілку чи нести рахунок?

— До побачення! Гарного вечора! — Гості пішли, потрібно швидко прибрати стіл, щоб за нього знову можна було посадити нових.

— Доброго вечора! — За мить все починається спочатку.

За ці дві години найбільшим страхом було те, щоб своїм невмінням не зіпсувати враження відвідувачів від закладу. Проте я, здається, справився. Дуже дякую Саші, котра все розказувала і показувала де що лежить, куди що відносити і як все правильно робити! Дякую Всеволоду і Клубу Галицької Кухні, а також Олексію і команді, що дозволили мені спробувати і всіляко підтримували.

Приходячи в ресторан, ми не бачимо і не завжди придаємо значення тій магії, що відбувається по той бік столу. Як елегантно появляються на столі все, що ми забажаємо. Наступного разу спробуйте бути чуть уважнішими, не пошкодуєте!

Вечір закінчився під темне Крушовіце гарячу і пряну шурпу з бараниною (комплімент від шеф-кухаря, якого немає в меню) і холодну в запотівшому графіні горілочку, але це вже зовсім інша історія.

  • Олена Коваленко

    Ох нелегка то певно робота, особливо, коли отак цілими днями…