Женя

Поділитися

Я відкрив фейсбук, запхав в вуха Сержа Танк’яна і збирався написати вам як чудово гуляти по нічному Львову. Як музика іі дорога приносить спокій і трохи забуття. Але…

Площа Галицька. Навпроти йде короткострижене дівча.
Чувак! Тільки скажи що в тебе є цигарка, чувак!
Я ще не встиг зреагувати, як дівча продовжує.
Чувак в мене сьогодні День народження, чувак — ми обійнялися.
З Днем народження!
Дякую чувак! — ми обійнялися ще раз. Від дівчинки тягне перегаром. Швидше за все горілка. — мені сьогодні вісімнадцять! Чувак, я така рада що тебе побачила, чувак!
В мене є татуїровки — дівчинка нагинається і підкочує штанини, при цьому її хитає в різні боки, як маятник. — там написано good luck, але ти цього не побачиш зараз. Така удача, що я тебе тут зустріла. — Ми обійнялися втретє.

Дівчинка побачила в мене планшет і запитала:
В тебе є доступ до вконтакту?
Так.
Чувак додай мене в дррузі! Дмитрий Че*** у вконтакті. Я така буха зараз, мені так встидно. Але якщо ти мене додаш в друзі, ми з тобою підемо на пиво, тверезі. Додай мене чувак. Все я пішла.

Вона відійшла на метр і чуть два рази не впала.
Тобі куди треба?
На Тудора, але я дойду сама. — поки це говорила, то знову чуть не впала.
Я тебе проведу. Тебе як звати в реальному житті? Я Петро. 
Женя. — Женя зупинилася, і потисли руки. З її сумки випала помнута коробка від рафаело. Я підняв і хотів викинути в смітник. Дівчинка сказала, що не треба.

Поки я відпроваджував Женю за ручку, то почув, що вона напилася через те, що її кинуло кохання. Що я афігєнний, бо бородатий.

Біля Тудора Женя побачила Стаса, хлопчика в спортивній куртці і бейсболці з повернутим назад дашком. Сказала «Дякую чувак, ще побачимося». Я пішов.

І все таки чудово гуляти нічним Львовом. У вухах Kubb