Vivat Academia. Реалії вручення дипломів по львівськи

Поділитися

Тиждень (ой, вже певно місяць) тому був в сестри на офіційному врученні дипломів. Вона закінчила магістерку по економіці в Політеху.

Вручення відбувалося на дворі, збоку від головного корпусу біля мостика Тульє. Церемонія розпочалася з запізненням десь на пів години, бо не могли відкрити тумбу де знаходиться електрощиток до котрого можна було підключити апаратуру. В результаті вибили завіси з однієї дверки. Спочатку виступив ректор, далі ще якихось два професори. Що говорили не запам’ятав. Певно щось важливе. Далі священник покропив всіх і сказав щось типу щоб всі були чемними. Потім слово дали одному з випускників. В виступі було багато дякую, так, ніби, він виграв Оскара, також звучали патріотичні нотки, зокрема, що вони всі однолітки незалежної України, «мы рожденны чтоб сказку сделать былью…». А ще от фраза, котру я спеціально записав одразу після виступу: «В часи глобалізації можна допомагати Україні з будь якого куточку світу і ми це доведемо». Для мене це прозвучало як от ми тут відучилися, потім поїдемо на заробітки і будемо переказувати гроші додому через Вестерн Юніон. Правда почув, що він вчився на міжнародній економіці, що його трохи виправдовує.

Я от не розумію, чому в нас немає такої прекрасної традиції в університетах як в Штатах, де промови перед випускниками читають відомі люди, вихідці з університету. Такі промови страшенно мотивують, крутяться по ютюбах і збирають сотні тисяч переглядів. Які з випускних промов наших ректорів чи деканів можна подивитися на ютюбі? Скільки переглядів мають вони?

Далі тричі грала пісня «Вчителько моя», котру звукорежисер весь час намагався вклинити між тими хто виступав, тричі грала для того щоб всі випускники пройшли через місток. До сіх пір не зрозумів до чого випускникам економіки слухати пісню про вчительку, але за одно розчув що там не тільки співають «вчителько моя, зоре степова», а є ще слова про якихось партизанів?!.

Всім урочисто вручили дипломи, а потім їх вже не так урочисто забрали назад. Все через те, що хоч дипломи всім встигли надрукувати в Києві, а у Львові в університеті так і не встигли надрукувати додатки з оцінками.