Hate USSR

Поділитися

Гуляю по Варшаві, роздивляюся навколо. На будинки, пам’ятники, вітрини. А там таке то кафе тут вже більше 50 років, такий магазин тут з 1948 року і так далі. Мене охоплює журба і злість, я пишу твіт про те що «Радянський Союз найбільше зло що сталося з Україною».

 

Отримав декілька реплаїв що от Янукович найбільше зло, та що «20 років Союзу нема і нічого доброго також нема».

Спробую детально пояснити свою думку. Радянський Союз найбільше зло, тому що цілеспрямовано винищив підприємців як клас. За ті сімдесят років люди звикали працювати лише на державу, отримувати за це копійки, красти з роботи (бо платять копійки і не оцінюють належно). Все було ніби і у власності всіх, але й нічиє. Все мало власника і не мало. Директор заводу?! Директор також крав так як і робочі тільки в більших масштабах. Все рівно це державне, ніхто не побачить.

Радянський Союз найбільше зло за те що затаврував селянина господаря тавром куркуль. Куркуль що експлуатує працю інших селян. Забравши все від куркулів, совіти забрали рештки у всіх селян, загнали всіх у колгоспи працювати на державу, даючи копійки. Держава сама стала куркулем. Селяни замість того щоб вчитися вдосконалювати свою працю, вчилася красти. Навчитися красти легко, відучитися ой як важко. Там де тяжко було щось вкрасти, люди брали і вимагали хабарі. Так, хабарі брали і до Союзу, просто тепер діло набуло зовсім інших масштабів.

Виробництва забрали, проте виробляли здебільшого не те що потрібно і не там де потрібно, але робили бо план. Всіх хто намагався діставати і торгувати тим на що був і попит і дефіцит, таврували словом «спекулянт».

Радянський Союз винен і через те, що більшості в головах сиділо «одне життя — одна робота». Ні ти міг звичайно просуватися по кар’єрній драбині, вступивши в партію, але це трохи інша історія… А так, пішовши на завод токарем, точити поршні, ти і на пенсію підеш з того ж заводу токарем, хіба що вищого розряду. Ні про яку зміну спеціалізації практично не йшла мова.

Усі ці нищення династій підприємців, колективізації, націоналізації та їх не менш страшніші наслідки потрібно довго долати, при чому, перш за все треба долати їх у своїх головах. Тому, якщо хтось і далі ностальгує за дешевою ковбасою, забудьте, її вже не буде. І запхайте собі ці ностальгії подалі і пробуйте мінятися, ніхто за вас це не зробить.

P.S. текст написав більше як місяць тому, та опублікувати забув. Зараз не жаль не гуляю по Варшаві, а сиджу вдома перед ноутбуком.

  • Так, совок забрав те, що було дуже добре розвинуто в нас на заході України – тут всі вміли торгувати, майструвати, виготовляти. Всі могли бути підприємцями але все це вкрадено і школа втрачена.

  • Архіваріус

    Не в порядку троллінгу, але з бажання подумати:

    ІМХО, ти трохи намішав гороху з капустою. По пунктах:

    1. “на пенсію підеш з того ж заводу токарем, хіба що вищого розряду” – токар високого розряду заробляв ну дуже добре, рублів 600 точно (це 5 зарплат вчителя). Є навіть пісня Володимира Семеновича “А я слесарь 6-го разряда”. і він був крутим та затребуваним спецом. та ж сама картина зараз в США чи Європі – багато людей працюють на одній посаді ціле життя, бо для доброї ЗП кар’єра не обовязкова

    а зараз важко знайти не те, що слюсаря-лєкальника (забув переклад), а нормального червонодеревника. зате у нас дуже багацько юристів та підприємців.

    2. “ти міг звичайно просуватися по кар’єрній драбині, вступивши в партію, але це трохи інша історія” – якщо почитати історію великих заводів (а директор, наприклад, ЮжМаша, був по суті другою людиною в республіці, у нього був персональний літак ;), то більшість директорів вийшли в люди з простих робітників. Вступ в партію був “по ходу діла”. Те ж саме – про чиновників.

    Кучма: син лісника з Чернігівщини
    Кравчук: син батрака
    Богуслаєв: син робітника
    Бойко: теж з простих

    Всі вони працювали на робітничих посадах – і пройшли. Нормально драбина працювала, чого ж. а зараз робітник може стати директором заводу?

    Фактично не було поділу на “бидло” і “небидло”, праця робітником – це не тавро “сємкі і півас”, а нормальний етап життя.

    3. Забравши все від куркулів, совіти забрали рештки у всіх селян, загнали всіх у колгоспи працювати на державу, даючи копійки

    Ідея колгоспу непогана – в Ізраїлі нормально функціонують кібуци. І нічого. Реалізація – тут дуже багато питань. Про забрали рештки – тут все дуже від часу залежить. в 20-х голодували, в 70-х купували мотоцикли по селу кататися.

    4. Виробництва забрали, проте виробляли здебільшого не те що потрібно і не
    там де потрібно, але робили бо план. Всіх хто намагався діставати і
    торгувати тим на що був і попит і дефіцит, таврували словом «спекулянт».

    Тут не заперечиш, планова економіка жорстока – але це гарантія від банкрутства. Але “спекулянт” – це стосувалося переважно торгівлі предметами розкоші та підвищеного комфорту (джинси, побутова техніка тощо).

    І наостанок – про ресурси. На жаль, економіка тримається не на 100-річних кав’ярнях, а на потужних виробництвах. Ми не Чорногорія, яка може вижити за рахунок туристів, і для якої мода на Таїланд – це вже світова криза. А в плані побудови монстрів СРСР мав великі переваги.