Вчора зі сестрою вирішили подивитися якесь кіно на вечір. Процес вибору впав на сестру і от вона вибрала Trust, певно і через те що режисером значиться Девід Швімер (Рос з друзів). Фільм цікавий та вартує щоб його подивитися, проте не дивіться в озвучці від Гуртом, вона жахлива. Можете подивитися в оригіналі, в кінці поста є посилання на ютюб. бе можна повністю подивитися фільм. Далі буду писати трохи враження про фільм, тому якщо не хочете спойлерів не читайте.
Фільм побудований на діалогах чере iChat, телефонних дзвінках чотирнадцятилітньої дівчинки з хлопцем Чарлі. Котрий, як вона думала, був її однолітком. Насправді, втершись в довіру до Енні, він використав дівчинку для свого задоволення. Далі йде реакція батьків. особливо показані сильні переживання батька. І сліпа віра Енні що Чарлі її любить, а батьки нічого не розуміють. Фільм закінчується доволі контроверсійно, ніякого хепіенду, та й якщо придертися то можна знайти прогалини в сюжеті. Як то чому не перевірли касери в супермаркеті, не зробили фоторобот за описом і так далі. Проте як казав в інтерв’ю до фільму Девід Швімер, який вже кілька років має стосунок до організації Rape Foundation, котра об’єднує людей чиї діть зазнали насилля та були згвалтовані, зняти фільм наштовхнули його декілька історій на зборах організації, і фільм більш направлений до батьків котрі мають більше уваги приділяти віртуальному житттю дітей.
Це не перший фільм в якому описується історія про те що на другому кінці дроту за профілем фейсбуку чи ніком в чаті може сиді зовсім не та людина що ви думаєте, колись рекомендації Роса я подивився Catfish, котрий також справив на мене враження.
Тож дивіться фільм та будьте обережні: