Теорема Тролля (з наголосом на останнє я)

Для кожного твердження існує хоча б одне протилежне твердження з котрим будуть згідні N людей (N належить до множини цілих натуральних-чисел)

Доведення:

Припустимо ви не згідні з твердженням теореми, отже ви висуваєте протилежне твердження теорема Тролля не вірна. Тобто до твердження теорема Тролля вірна існує твердження теорема Тролля не вірна з яким погоджуєтеся ви. Теорему доведено.

Тепер, припустимо, ви погоджуєтеся з твердженням теореми, тому візьмемо наступне чисто гіпотетичне твердження: “ви мудак”. Очевидно ви з ним не погоджуєтеся. Отже теорему доведено. (У випадку якщо ви-погоджуєтеся з останнім твердженням, тоді ок).

100лиця

Був я тут два дня в Києві. Довго до того часу не був в Києві, весною хіба на iForum, але тоді, по перше була весна, і по друге приїжджав я тільки туди і назад. А от цього разу був трошки довше та й походив по центру, то можу чуть поділитися своїми враженнями з відвідин багатомільйонної столиці.

Всі тротуари в центрі схожі швидше не на тротуари, а на місця злочину. Всі обгородженні червоно-білими стрічками і попереджають пасажирів тут не ходити. Інакше сніг впаде і сікір башка буде. І я не одноразово бачив як сніг і сосульки (бурульки, лід) падали з величезним гуркотом з дахів та підвіконь. Деколи падали під керівництвом працівників бізнес-центру, але здебільшого самостійно., загрожуючи здоров’ю пішоходів. А не хочеш щоб на тебе впала буруля, не ходи по тротуару, йди от на проїжджу частину, нехай тебе зіб’є машина. Так клопіт в ДАІшників буде, а не в ЖЕКівців за не належне прибирання фасадів. (Знаю що може занадто перебільшую і проблема глибша, і все пов’язано з ти клятим фінансуванням, але все ж, такі в мене враження)

І ще маю сумні враження зі столиці. Пару років тому, в 2007 чи в 2008 був в Мінську, де всі майже говорили російською, проте вивіски все таки були білоруською. І тоді нам сказали що вивіски майже не єдиний осередок білоруської мови. Формально білоруська мова всюди, проте всі говорять російською. Таке саме враження в мене було цього разу по відвідинах Києва.

Я б не назвав себе якимось прихильником Тягнибока та Фаріон, мене можна скоріше назвати поміркованим ліберастом, Проте відвідавши ось тут столицю в грудні, я більше починаю розуміти людей котрі голодували та відстоювали мову в липні. В нас на заході, у Львові не так це відчутно. І хоча я б певно не змінив своєї промови про мову, проте розумію що треба було йти. Проте нас знову всіх кинули. Та й взагалі все наше політичне життя схоже на змагання з метання молоту без правил, — перемагає хто останній і найбільше всіх кине. Але не буду про політику, такі от в мене враження про столицю нашу Київ, без висновків. Якщо помиляюся, то пишіть в коментарях щоб знав в чому.

Відстані та вібрації від Прохаськів

Відстані та вібраціїЯ вже колись писав що люблю спостерігати за історією крізь призму різних предметів. Наприклад, як змінювався з часом вигляд техніки, обгорток від цукерок, мода, реклама, тощо. Бо класична історія, таку яку вчать в школі доволі часто упускає такі моменти як не важливі, хоча якщо їм приділяти більше уваги, то можна дізнатися багато цікавого.

Цього року, Миколай вибираючи подарунки в книгарні, побачив невеличку книжку від Юрка та Тараса Прохаськів «Відстані та вібрації». Через деякий час вона опинилася в мене під подушкою, а сьогодні я її прочитав. Книжечка невелика, проте дуже цікава. Її можна назвати коротким нарисом історії Галичини з точки зору залізниці. Період від Йосипа ІІ до Помаранчевою революції описаний в поїздах та коліях. Скільки раз та коли мінялася ширина колійного полотна на Галичині. Ким були колійовці в міжвоєнний період, про «владу» провідників. Все викладено чітко, коротко та цікаво.

З 2000 року я також тісно пов’язаний з коліями та поїздами. ні я не працюю на залізниці, проте від тоді як почав вчитися, а потім і працювати у Львові та жити на два міста, то чи не кожного тижня (количь частіше, тепер трохи рідше) їжджу з дому до дому, з Ходорова до Львова і навпаки. Я вже не раз описував різні дорожні замітки. Поїзди стали для мене бібліотекою, де можна, не відволікаючись на інтернет, почитати давно відкладені книжки. Інколи навіть хочеться частіше кудись їздити щоб дочитати щось цікаве. Так символічно співпало що і цю книжку про заліниці я прочитав сьогодні в поїзді.

Зайдіть в книгарню, купіть «відстані та вібрації», сядьте на приміський поїзд і влаштуйте собі мандрівку в просторі та часі!

Стадо баранів

Щойно став свідком сценки. Гламурна дамочка в 5-му тролейбусі перед зупинкою Сахарова встає як німа з крісла і пре до виходу. Не варто розказувати скільки людей було набито в тролейбусі. Проте дамочка не промовляє жодного слова, лише коли її кульки заплуталися поміж інших людей вголос каже «ну не порвіть кульки», а потім тикше «коні».  Тролейбус зупинився, вона проштовхалася на волю, знову мовчки, і з надвору з полегшенням та зневагою видає: «стадо баранів».

Мені аж смішно стало, сама як баран перлася до виходу, нічого нікому не кажучи, а потім ще й ображає інших. Так от жоден кілограм макіяжу на зможе приховати жлобства. Отаке от.

Що шукали в Яндексі в 2012 році

В блозі Яндекс.Україна появився цікавий підсумковий пост з інфографікою про те що шукали українці в 2012 році:

Теми року в пошуку Яндекса

Найпопулярнішою подією стало Євро 2012, найпопулярніший спортсмен — Володимир Кличко, фільм — Сутінки. Питали також ти хто такий, де взяти гроші, коли буде кінець світу.

Дорожнє

Сиджу в поїзді Ходорів-Львів. Налаштовуюся до 2,5 годинної подорожі.
Перед мною сидить скоріше худий ніж повний вуйко. Так скоріше вуйко, а не дядько. Дядьки десь туди як ближче до Львова чи в сторону Бродів. А в нас вуйки. Так от вуйко цей десь років п’ятдесять під шістдесять, певно. Сиво-чорний градієнт волося накритий чорним фетровим (насправді може і ні, не фетровим) кашкетом. Лице гладко поголене та пошрамоване зморшками. Лише тонкі П-подібні вуса не торкалися жилетки.
Вуйко певно теплллюбивий, бо окрім світлого светра та камізельки на ньому є ще дві куртки. Перша така чорна коротка на замок, спортивна. Друга — довша, шкіряна так трошки засмальцована, але не сильно. Черевики начищені і блистять.
Продовжити читання