Подорожні замітки: Кам’янець-Подільський та Хотин

Минулого тижня їздив в Кам’янець-Подільський нарешті подивитися вживу на на місто та на фортецю, котру бачив до того лише на фотографіях та панормах.

Кам’янець-Подільський

Продовжити читання

«Ненавиджу роботу»

Дуже часто доводиться зустрічати в мережі вислови на кшталт «як же я ненавиджу свою роботу» чи щось типу того. Та  більшість любить нити, це ж просто, понили і перестали, далі діло не йде. Приводом до написання допису став випадок в Одесі, де я був минулого тижня на конференції від Яндексу «Горизонти цифрового маркетингу». Продовжити читання

Промова про мову

Регіонали нарешті вирішили використати мовну карту перед виборами, оскільки вже нічим крити свої промахи. Інакше не можна пояснити чому вони так довго чекали з «двомовністю» аж до останнього року каденції. Це ще одна можливість кинути кістку перед своїми виборцями і показати що от ми обіцяли ми зробили, ми хороші, а от западенці бачите протестують, не хочуть вам дати повністю насолоджуватися  вашою мовою.

Але любі східні друзі, невже ви дійсно вважаєте,що як у вас буде російська регіональною мовою, то одразу жити стане краще, стане менше безробіття, пенсію підвищать (не на 6 гривень, а більше), в державних лікарнях не потрібно буде купувати бинти, пластирі та елементарні медикаменти, дороги стануть рівніші, небо без хмар? Та ні, вас використають, поміняють «язик» на голос, а потім забудуть.

А ви, любі друзі, котрі стояли під Українським Домом і не допустили прес-конференції Януковича та привернули увагу світу до проблему, ви молодці. Проте друзі зрозумійте мову можна захищати не тільки на майдані, її можна популяризувати та захищати і сидячи за комп’ютером, працюючи, створюючи, розповсюджуючи та проштовхуючи українську мову. Я розумію, що азарт, але ображати нас хом’ячків, котрі не вийшли до Українського Дому якось не дуже гарно.

І ще дві думки. До захисників: як ви думаєте, невже після після Валуєвського циркуляру та Емського указу наша мова вижила через те що студенти пікетували якісь резиденції царя? Ні вона вижила через те що були люди, котрі продовжували творити прекрасні речі на нашій мові, і були люди котрі їх розповсюджували: ділилися, переказували, розносили в народ. Я також проти того щоб цей мовний закон був прийнятий, проте на моє переконання захист мови полягає не лише в стоянні під прапорами. Щодо прихильників закону, мені дуже шкода людей котрі за 20 років незалежності так і навчилися розуміти державної мови не знаю чи зі своєї вини чи з вини самої держави, але повірте мені ви себе дуже обмежуєте. Починаючи вивчати інші мови ви відкривається нові горизонти, хитросплетіння слів, котрі раніше були незрозумілими звуками набувають барв і значень. Не закривайте себе в своїй мовній комірці «4х4», світ набагато більший.

А ще дуже дисонує те що ті що «вчора» стояли під Укрдомом, «сьогодні» в соцмережах діляться спіраченим альбомом украънського гурту. Звичайно, можливо то не вони піратили, але все ж таки.

Раджу почитати ще думки Сергія Пішковція про мову, а також статтю на Текстах, з котрими погоджуюся.

Рекламна кампанія The Guardian

Недавно побачив відео рекламу Guardian, в котрій обігрують відому казку про вовка і трьох поросят, відкривають нові факти, повороти сюжету та показують реакцію читачів.

Відео дуже круте, отримало срібного канського лева в 2012 році серед рекламних відео. Головною ідеєю відео та рекламної кампанії є те що Guardian покзаує повну картину події. Та на відкритості журналістики, тісної взаємодії між читачами та журналістами. Також було відкрито спеціальний мікросайт Open Journalism.

Також в рекламній кампанії використовувалися дуже круті постери:

Продовжити читання