Далі переказувати не буду, бо буде не цікаво читати, лише внизу приведу кілька цитат з книжки які мені сподобалися.
Про імена:
Офіційні імена і прізвища просто безглузді. Ніхто їх не пам’ятає, настільки вони відірвані від особи і банальні, бо нічим її не нагадують…
…Тому я намагаюсь ніколи не використовувати імен та прізвищ, а прикладаю прізвиська, які спадають на думку самі, коли ми вперше когось бачимо. Я впевнена, що це найправильніший спосіб використання мови, зовсім не схожий на перекидання словами, позбавленими значень…
…Мені здається, кожен з нас бачить іншу Людину по-своєму, тож має право надати їй ім’я, яке він уважає за відповідне й підхоже. Таким чином, ми стаємо багатоіменними. У нас стільки імен, зі скількома людьми ми спілкуємося.
Про письменників (репортерів, блогерів):
У певному розумінні такі люди, як вона, ті, що володіють пером, бувають небезпечними. Відразу починаєш підозрювати нещирість — що така людина не є собою, вона — око, яке невпинно спостерігає, а те, що бачить, перетворює на речення;
Про старість:
Я зростала в прекрасний час, який, на жаль, минув. У ньому була неймовірна готовність до змін і вміння снувати революційні плани. Нині нікому не стане мужності вигадати щось нове. Без кінця говорять лише про те що є, й розкривають старі ідеї. Дійсність постарілася і здичавіла, бо ж нею керують ті самі закони, як і будь-яким живим організмом, і вона старіє. Її найдрібніші складники — сутності, підлягають апоптозові, як і клітина тіла. Апоптоз — це природна смерть, викликана втомою й виснаженням матерії. Грецькою це слово означає «опадання листя». Світ став безлистим.
Про біль:
Ми маємо наше тіло, обтяжливий тягар, властиво кажучи, нічого про нього не знаємо й потребуємо різноманітних Знарядь, аби пізнати найприродніші процеси…
…Єдине грубе й примітивне Знаряддя, яким нас обдарували, щоб бодай якось компенсувати незручності, це біль
Про світ::
Світ — це сповнена страждань вязниця, збудована таким чином, що для того, аби вижити, треба завдавати болю іншим.
Про дітей:
Діти гнучкі й піддатливі, відверті й невимогливі. Вони не ведуть пусторожніх балачок, small-talks, за якими будь-хто дорослий може змарнувати собі життя.
Про зиму:
Зимові ранки зроблено зі сталі, у них металічний присмак і гострі краї. У середу о сьомій ранку, у січні, помітно, що світ не біло створено для Людини, і вже напевне не для того, щоб їй було зручно й приємно.
Про здоров’я:
Здоров’я — дуже непевний стан, який не віщує нічого хорошого. Краще вже спокійно хворіти, тоді, принаймні, знаєш, від чого помреш.
Про правду:
Я не могла позбутися враження, що той, хто зловживає словом «правда», бреше.
Про переклади:
Чудово. Перекладати з однієї мови на іншу й таким чином зближувати людей — це прекрасна думка.
Там ще є багато цікавого, тому читайте не пошкодуєте.