Memento mori

Сьогодні ходив на цвинтар запалити свічки на могилі дідуся та бабусі, так як 1 листопада в День Всіх Святих, коли всі відвідують могили не буду мати змоги. Так от проходячи повз ряди могил, легко було помітити що вони практично не змінилися за століття, хіба що до до напису з іменем та прізвищем та роками життя додалося фото людини. Це напевно пояснюється тим що  вигляд надгробних пам‘ятників є досить консервативною штукою.

Проте інколи стає сумно, що багатьох життя людини зведеться лише до дати народження і смерті а також до однієї фотографії. Чому б не використовувати QR коди на могилах, в котрих би зберігалися посилання на «сховок» в інтернеті де була б збережена життєва інформація померої людини — біографія, фото та відео (у відкритому чи закритому режимі). Таким чином рідні приходячи на могилу могли б більше поринати у спогади. Також у цьому інтернет «сховку» добре було б зберігати координати могили, щоб інші могли знайти місце поховання. 
Пишучи допис,  знайшов що в Кракові міцезнаходження могил можна визначити за допомогою спеціального сайту, а також те що в Японії вже ставлять на могили QR коди, так що мої думки вже майже цілком реальні, залишилося лише комусь зробити сервіс і об’єднати це все разом. 

Поїзд Львів-Одеса

Сьогодні зранку в 8:00 прибув поїздом зі Львова в Одесу. Звечора в купе було дуже жарко. Провідниця розносила чай по три гривні, дивовижним чином не проливаючи ані ані з повних стаканів в залізних підстаканниках. Вправно лавірували між людьми, котрі стояли на коридорі, рятуючись від спеки в купе. За це, перед провідницями, та й офіціантами маю почуття поваги, це ж треба вміти ось носити гарячі повні стакани чаю в поїзді котрий рухаються і оминати перешкоди доносити його до кінцевого пункту, чи складаючи піраміду з брудних тарілок та вилок, котра б здавалося от-от розлетиться, вправно і швидко оминати столики.

Єдиним пасажиром зі Львова до Хмельницького зі мною був підприємець-таксист з Одеси, котрий відвозив жінку з дітьми в Моршин, а сам повертався додому, в Одесу на роботу. Так от Олег (так звали таксиста-підприємця) був не проти трохи поговорити, ми захопили стандартні теми про погоду, політику (як в Одесі кілька років тому, щоб був мільйонник добровільно-примусово реєстрували всіх бомжів), кіно та розваги. Поговорили добре.

На ранок все тепло, котрого було забагато ввечері, кудись випадково зникло і накриватися простим простиралом було трохи холоднувато. Знову ранковий чай, запитання «чи треба білетики», і  «здавайте постіль». Ранковий ритуал з стояння з рушничками в коридорі та чекаючи своєї черги до туалету щоб вмити заспане лице і трохи збодрити себе. Марш на вокзалі при прибутті поїзда  і привіт Одесо!

Penspinning — брейкденс для офісних працівників

Недавно, випадково в інтернеті знайшов таку річ як Penspining (обертання ручки) — мистецтво крутити ручку на пальцях (стаття в вікіпедії). Напевно всі ми на уроках, на парах та в офісі, коли було нудно крутили ручку в руці, проте так як крутять ручки ці хлопці певно з нас не крутив ніхто.

Ця ж вікіпедія каже що пенспінінг зародився в Японії, серед «ронінів» — випускників шкіл, котрі провалии вступні іспити і мають ціий рік для того щоб готуватися до вступу і крутити ручку.

Найбільш пенспінінг поширений в країнах Азії, першим сайтом на який я натрапив в пошуку бла спільнота пенспінерів Казахстану http://penspinning.kz/.

Цікаво наскільке це явище поширене в Україні і чи є локальні групи чи юбитеі пенспінінгу у Львові?

Коти проти собак у запитах львів’ян

В 1,6% всіх запитів львів’ян про котів і собак зустрічаються і ті, й інші одночасно. Найпопулярніший із таких запитів ― [фото собак и кошек]. Львів‘яни, як і мешканці інших міст, цікавляться купою речей про улюбленців. Наприклад, запитують про породи, підбирають клички, шукають інформацію про догляд і здоров’я тварин, намагаються їх продати або просто віддати в добрі руки. До речі, згідно з пошуковою статистикою, львів’яни трошки частіше продають тварин, ніж віддають.

Іноді слова «кішка» та «собака» в пошукових запитах не пов’язані з домашніми улюбленцями ― вони можуть входити в запити про гороскопи і тлумачення снів, бути фрагментом цитати, назви художнього твору або імені персонажа. Приклади таких запитів від користувачів зі Львова та області: [чотири танкіста і собака онлайн], [схема вышивки кот учёный в РМ], [смотреть онлайн мультфильмы кот в сапогах 2011].

Порівняти Львів із містами України та інших країн можна тут: http://company.yandex.ru/facts/cities/.

Найбільш популярними породою котів за даними пошуку є шотландські висвухі котята, а собак — китайська хохлата собака 

Скільки всього фотографій зроблено?

Натрапив на цікавий пост в блозі проекту, котрий дозволяє організовувати свої старі фотографії та прив’язувати їх до свого родинного дерева 1000memories про те скільки всього фотографій було зроблено. Все перекладати не буду, викладу лише деякі цікаві моменти:

  • Найстарша фотографія людини датується 1838 роком, на ній зображено як на однії з паризських вилиць чоловік чистить свої мешти http://en.wikipedia.org/wiki/File:Boulevard_du_Temple_by_Daguerre.jpg
  • До 1960 років приблизно 55% відсотків фотографій були фотографії дітей.
  • За оцінками цього року буде зроблено 350 мільярдів фотографій  (приблизно 2,5 мільярди людей мають цифрові фотоапарати і в середньому людина робить 150 фото за рік)
  • 20% всіх зроблених фото є на Facebook (вже прблизно 140 мільярдів фот она фейсбуці), що робить соцмережу найбільшим фотохостингом в світі (Flickr — 6 мільярдів фото, Instagram — 150 млн.). 
  • В середньому на даний час зроблено 3,5 трильйонів фотографій (3500000000000) 
Кількість фотографій зроблених щороку

Найбільші фотохостинги в порівнянні

Веди свій плуг понад кістками мертвих

На цьогорічному книжковому форумі, окрім зустрічі з Русланою Писанкою, прикупив пару книжок, серед них і «Веди свій плуг понад кістками мертвих» Ольги Токарчук в перекладі від львівського видавництва «Урбіно», в котрого вже другий рік підряд купую нові переклади Марека Краєвського.Сьогодні книжку дочитав, рекомендую для прочитання, так як в ній можна знайти дуже багато цікавих моментів для обдумування. Книжка побудована на розповіді перестарілої пані, котра живе десь на хуторі в Плоскогір’ї де зазвичай всі мають свої дачі. Захоплюється гороскопами та астрологією, вегетаріанка і поборниця прав Тварин. Також викладає англійську мову в молодших класах у сусідньому селі, і разом з Дизьом перекладає вірші Вільяма Блейка.І от одного разу в околицях починають знаходити мертвими мисливців, і пані Душейко (а саме так звати цю дивакувату стару) переконує поліцію що це тварини мстять людям за вбивства. Проте їй ніхто не вірить.

Далі переказувати не буду, бо буде не цікаво читати, лише внизу приведу кілька цитат з книжки які мені сподобалися.

Про імена:

Офіційні імена і прізвища просто безглузді. Ніхто їх не пам’ятає, настільки вони відірвані від особи і банальні, бо нічим її не нагадують…
…Тому я намагаюсь ніколи не використовувати імен та прізвищ, а прикладаю прізвиська, які спадають на думку самі, коли ми вперше когось бачимо. Я впевнена, що це найправильніший спосіб використання мови, зовсім не схожий на перекидання словами, позбавленими значень…
…Мені здається, кожен з нас бачить іншу Людину по-своєму, тож має право надати їй ім’я, яке він уважає за відповідне й підхоже. Таким чином, ми стаємо багатоіменними. У нас стільки імен, зі скількома людьми ми спілкуємося.

Про письменників (репортерів, блогерів):

У певному розумінні такі люди, як вона, ті, що володіють пером, бувають небезпечними. Відразу починаєш підозрювати нещирість — що така людина не є собою, вона — око, яке невпинно спостерігає, а те, що бачить, перетворює на речення;

Про старість:

Я зростала в прекрасний час, який, на жаль, минув. У ньому була неймовірна готовність до змін і вміння снувати революційні плани. Нині нікому не стане мужності вигадати щось нове. Без кінця говорять лише про те що є, й розкривають старі ідеї. Дійсність постарілася і здичавіла, бо ж нею керують ті самі закони, як і будь-яким живим організмом, і вона старіє. Її найдрібніші складники — сутності, підлягають апоптозові, як і клітина тіла. Апоптоз — це природна смерть, викликана втомою й виснаженням матерії. Грецькою це слово означає «опадання листя». Світ став безлистим.

Про біль:

Ми маємо наше тіло, обтяжливий тягар, властиво кажучи, нічого про нього не знаємо й потребуємо різноманітних Знарядь, аби пізнати найприродніші процеси…
…Єдине грубе й примітивне Знаряддя, яким нас обдарували, щоб бодай якось компенсувати незручності, це біль

Про світ::

Світ — це сповнена страждань вязниця, збудована таким чином, що для того, аби вижити, треба завдавати болю іншим.

Про дітей:

Діти гнучкі й піддатливі, відверті й невимогливі. Вони не ведуть пусторожніх балачок, small-talks, за якими будь-хто дорослий може змарнувати собі життя.

Про зиму:

Зимові ранки зроблено зі сталі, у них металічний присмак і гострі краї. У середу о сьомій ранку, у січні, помітно, що світ не біло створено для Людини, і вже напевне не для того, щоб їй було зручно й приємно.

Про здоров’я: 

Здоров’я — дуже непевний стан, який не віщує нічого хорошого. Краще вже спокійно хворіти, тоді, принаймні, знаєш, від чого помреш.

Про правду:

Я не могла позбутися враження, що той, хто зловживає словом «правда», бреше.

Про переклади:

Чудово. Перекладати з однієї мови на іншу й таким чином зближувати людей — це прекрасна думка.

Там ще є багато цікавого, тому читайте не пошкодуєте.