Historypin. Подивитися крізь час

Сьогодні попав на невеличкий прес-тур для журналістів півдня України. Їм робили екскурсію Львовом, а також продемонстрували досить цікавий для туристів сервіс historypin, котрий дає змогу завантажити фотографії певних місць, прив´язати їх до карти а також вказати приблизно рік коли це фото було сфотографоване. А далі на сайті є повзунок, котрим можна вибирати діапазон років і подивитися фото будинків та вулиць того часу.

Якщо ви маєте айфон чи якийсь телефон на андроїді, то можете завантажити собі програму на телефон можна розглядати фото прямо на тому місці де його було зроблено. І ще цікавою штукою в програмі на телефоні є можливість змінювати прозорість фотографії, а також робити фотографію так як виглядає місце зараз.

Ставши на то місце де була зроблена стара фотографія і змінюючи прозорість фото можна подивитися крізь час в минуле. Фотографії на сервіс може завантажувати кожен. В Україні поки немає багато завантажених фотографій, але думаю так як сервіс цікавий то їх стане більше.

Для Львова більшість фото завантажила МТС, котра і організовувала цей прес-тур. Наразі вони завантажили 15 фото, проте обіцяли завантажити ще більше і не лише для Львова але і для інших міст, що прийматимуть Євро 2012.

Загалом ідея сервісу мені дуже цікава, при нагоді, як знайду старі фото обов´язково пододаю їх туди.

«Мрій! І нех воно ся здійснить!»

Мрій! І нех воно ся здійснить!
Колись, йдучи на пари, побачив на будинках, десь так метрів 10 один від одного розклеєні листки А4 формату, так ніби якісь оголошення, проте то були привітання з Днем Народження якоїсь дівчинки Павлінки. На одному писало «Павлінка, зичим тобі щєстя, здоровля і двійко пацєт :)», на іншому «Павлінка, будь здорова як дуб :)» а на третьому «Мрій! І нех воно ся здійснить!» — що мені дуже сподобалося, адже мрії одна з тих речей що робить нас кращими, заставляє рухатися вперед, надихає на визначні діяння.
Цими вихідними в Івано-Франківську, була зустріч твітерян #iftwevent, під гаслом «Знайомтесь це моя мрія». Зустріч зібрала твітерян-мрійників з різних міст України, атмосфера була майже домашньою, так як багатьох твітерян знав вже по зустрічах у Львові та Ужгороді. Також класно було розвіртуалізуватися та познайомитися з новими твітерянами. Багато доповідей-мрій були цікавими та пізнавальними. Але, як на мене головне в усіх твівентах це спілкування один з одним без допомоги клавіатур та моніторів, а так просто олдскульно, вживу, якого було достатньо.

За одну зі своїх мрій, яку я написав на сайті зустрічі — віднайти себе, я отримав в подарунок сертифікат на консультування по програмі «Управління життям» від компанії Перспектива-М. Також було багато гарної музики та розваг.

До цього часу в Франківську був лише проїздом і дальше як від вокзалу ніде не відходив, тож зустріч а також екскурсія дала можливість ще й погуляти містом. Місто гарне, привітне і вартує щоб ще раз приїхати, ну хоча б щоб ще раз скуштувати гофру з бананами та вершками в Мануфактурі.

Ще раз дякую організаторам за класний захід, а також всім партнерам що підтримали зустріч (знаю як тяжко іноді знайти підтримку). Мрійте — мрії здійснюються!

Як включити Facebook Timeline

Вчора на конференції по фейсбуку f8 запропонували дві нові концепції це їх Open Graph API, яке я вважаю дуже крутою штукою для розробників додатків для фейсбуку, а також новий вид профілю — Facebook Timeline, для розробки котрого вони спеціально взяли на роботу Ніколаса Фелтрона, котрий відомий своїмим персональними річними звітами (фейсбук на єдина компанія котру надихнула інфографіка Фелтрона, в foursquare на сторінці персональної статистики https://foursquare.com/stats внизу також написано що черпали натхнення з персональних звітів Фелтрона). Facebook Timeline буде поступово включатися у всіх профілях починаючи з розробників.

Так от TechCrunch підказала лайфхак, як включити фейсбук таймлан вже зараз, перевірив його на собі, працює, тож поділюся нижче:

  1. В мене англійська мова інтерфейсу фейсбука, тому на інших мовах не пробував і не знаю чи вийде, переключити мову інтерфейсу в фейсбуці можна ось тут: https://www.facebook.com/settings?tab=account§ion;=language
  2. Потрібно перейти на https://www.facebook.com/about/timeline і тицьнути на «Sign me up»
  3. Далі пошукати додаток developer і дозволити йому доступ до профілю (так як він в мене вже був, то картинка з теккранчу)
  4. Переходимо на https://developers.facebook.com/apps і створюємо свій додаток (він нічого не робитиме і ніхто крім вас його не побачить, але якраз він включить вам facebook timeline)

    головне заповнити App Display Name — назва вашого додатку(тут можна будь що написати) App Namespace — унікальна назва додатку в фейсбук (латинка, знаки -_, без цифр)

  5. Переходимо на вкладку Open Graph і тиснемо «Get Started using open graph», далі прописуємо в полях дію і об´єкт дії, найпростіше це reed book, хоча може бути і drive car і smoke weeds, будь що що вам завгодно

    далі пару раз клікаємо next

  6. Переходимо на головну, чекаємо кілька хвилин, рефрешимо сторінку і побачимо запрошення щоб попробувати таймлайн, після цього ваш профіль буде мати приблизно такий вигляд

Круто правда :)

За мотивами минувшого форуму видавців

Минулого тижня у Львові проходив Форум Видавців — одна з наймасштабніших подій в Україні для всіх поціновувачів книжок. Самому також вдалося трохи побродити по Форуму, купити пару книжок, побачитися з цікавими людьми. Хотілося більше побувати на цікавих подіях під час форуму, але не дуже вийшло, проте на наступний Форум думаю наздожену.
Так от, якось в неділю по Форумі подумалося чому в сучасному мультимедійному аудіо/відео світі звичайні текстові книжки користуються великою популярністю. Так от книжка завжди буде краще тому, що коли читаючи книжку ми самі стаємо її співавторами. Самі додумуємо не повністю описаний вигляд героїв їх тембри голосу, інтонації, навколишнє середовище. Таким чином скільки людей, чи навіть скільки раз книжка була прочитана стільки існує її варіантів.
Читайте — це класно! 

Вечір поезії

Сьогодні ходив в кав´ярню «Штука» на читання в дуеті послухати Іллю Стронґовського з Житомира та Ремі Раджі (Remi Raji) з Нігерії, прийшов трохи швидше і ще застав пару віршів Василя Махна
Стронґовський читав вірші прямо з інтернету через телефон, і от розказував от до чого дійшов прогрес і як колись, років вісім тому читав свої вірші роздруковані на листочках і не міг тоді подумати про таку ситуацію — читання віршів через онлайн. Сподобалися його вірші про Ленінград і яйця, а також єдиний датований вірш 2004 року (як знайду їх в інтернеті то добавлю лінк).
В Ремі Раджі дуже сподобався вірш зі збірки «Зберіть мою кров пісенні ріки», нижче оригінал і переклад вірша, щоб ви також насолодилися ним як я.

i love you as 
the sun kisses the day, 
i love you as 
the moon wraps the tender night, 
i love you as 
the rivers run into the rimless sea, 
i love you as 
the wind caresses my naked skin 
in the promise of rain, 
i love you as 
love is; and because they say love doesn’t last, 
i don’t want to love you anymore, 
i just want to be, 
with you. I want to walk your coast
in silence, in laughter, and in tears, 
one with you as the colour of night.

I want to marry you again in the age of enlightenment
You will be my muse
You will kill me and resurrect me
You will make me dance to the song in your eyes
You will make me all over and I will be made
You are the lovely stretch marks over my bones 
You’re the sweetness of day, the lovely mystery of night, 
and the everlasting breath…

i want to do to you what needles of rain do 
to the parched earth
i want to do to you what the morning sun does 
to butter nuggets
what the honey bee does to the pollen in the shrub
i want to hide in you, and hide you in me, 
that the world will end and come alive again, and again
i want to love every alphabet that spells your name.

Gather my blood, rivers of song.
(from Gather my blood rivers of song, 2009)



Переклад:

я люблю тебе так
як сонце виціловує дні
я люблю тебе так
як місяць огортає ніжні ночі
я люблю тебе так
як ріки плинуть в безкрає море
я люблю тебе так
як вітер пестить мою оголену шкіру
обіцяючи принести дощі
я люблю тебе так
як любить сама любов;
кажуть почуття не може тривати вічно
тому я не хочу більше тебе
кохати
я просто хочу
бути з тобою
хочу гуляти твоїм берегом
в тиші, в радості, в печалі
хочу усамітнитися в тобі мов колір ночі

Тобі знову стати моєю дружиною в добу просвітництва
Тобі бути моєю музою
Тобі мене вбивати й воскрешати
Тобі змусити мене танцювати під пісню очей

Ти мій творець і буть мені твоїм творінням
Ти чарівні строї на шкірі мого тіла
Ти солод дня і таємниця ночі
Ти нескінченно вічний подих

хочу бути краплинами дощу, що зволожують твою пересохлу землю
хочу бути враннішнім промінням, що пестить твої перса
хочу бути бджолою, що збирає твій квітковий пилок
хочу заховатись у тобі, хочу сховати тебе у собі
хочу щоб світ скінчився, а потім відродився знову, й знову
хочу любити кожен алфавіт яким можна написати твоє ім´я

Зберіть мою кров пісенні ріки

(переклад Лесі Герасимчук)

Коля і Оля

Вертався щойно додому, вже так трохи стемніло, похолодало. Завертаю вже біля будинку і чую як якась мама кличе свою доцю, класу певно десь так першого-другого, додому:
— Олю! Ходи додому, вже пізно і темно.
— Ще трошки — віднєкувалася Оля — ще чуть-чуть, Ма.
І тут з балкону мама Колі покликала його додому. Коля, пробурмотавши щось «ну все треба йти», встав та й пішов. Оля також побігла до мами, котра їй докоряла:
— От бачиш Коля завжди свою маму слухає, а ти не хочеш.

Звичайна така ситуація, але так щось нагадала дитинство. Коли допізна засиджувалися на вулиці і щось між собою говорили. Коли на п´яте «Петрику, додому», від якого всі сміялися, в п´яте відповідав «ну Ма ще чуть-чуть».

В Facebook появилась можливість хто поділився твоїм записом

Якось недавно в твітері писав що було б класно якби в фейсбуці була статистика хто поділився (решарнув) твій запис і от на днях таку кнопку помітив у своїх записах, якими також ще хтось поділився, ось наприклад як цим http://www.facebook.com/mr.petruccio/posts/252570904778228
Коли переходимо на запис, котрим хтось ще поділився з’являється посилання по котрому можна тицьнути і подивитися хто ще поділився.

Не знаю наскільки давно з’явилася така можливість, я її лише цього тижня побачив

Фразеологізми

Дуже часто ми вживаємо певні вирази котрі мають зовсім інше значення ніж якщо розбирати їх дослівно, от наприклад «пороху не нюхав» чи «молоко на губах не обсохло» зовсім не значать що мусиш нюхати порох чи хтось напився молока і на губах залишилися його сліди (хоча таке також буває), а характеризують молоду ще не зовсім впевнену людину котра ще не була випробувана життям чи новачка.

Я тут згадав ще інші фразеологізми і швидко зробив для них колажі, ну і взагалі було б класно якщо можна було проілюструвати різні крилаті вирази тим що вони значать буквально.
Залив сливку
Залив сливку

Склеїв ласти
Склеїв ласти

Врізав дуба
Врізав дуба

Хто не знає значень цих виразів, то напишу їх тут: «залив сливку» — напився; «склеїв ласти», «врізав дуба» — помер.

Про гроші

Написавши в соцмережах, що «гроші — ніщо» наразився на те що сказали на мене що я певно бідний священник, адже лише вони вважають що гроші то ніщо. Та проте я не ображаюся, бо не вважаю що в бідності чи в священництві є щось погане. Проте все таки хочу більш детально розказати свої міркування про гроші.
Гроші завжди були основним символом матеріального світу. Спочатку це були перли, шкіри тварин і навіть куски солі. Потім функцію грошей почали виконувати метали: мідь, срібло золото, спочатку як просто метал, згодом як монети. Далі паперові купюри котрі були підкріплені золотом (золотий стандарт), правда в 1976 році було запроваджено Ямайську валютну систему за якою повністю відв´язали гроші від золота, впровадили модель вільної конвертації валют. По суті вартість грошей визначалася ВВП країни. Проте гроші і надалі залишалися матеріальними — папірчиком котрий можна потримати в руках, пожмакати, запхати в задню кишеню джинсів. Вже зараз з активним впровадженням зарплатних, кредитних та інших карток гроші починають перестають бути матеріальними, тепер це нулики та одинички в базі даних твого банку. 
Думаю років через десять монети та паперові купюри цікавитимуть лише нумізматів та боністів. 
От так от гроші з речі котра мала якусь матеріальну цінність перетворилися спочатку в папір, а тепер от взагалі стають не матеріальними. Такий от парадокс.

Що купують львів´яни. Версія Яндекса

Сьогодні Яндекс показав ще одне дослідження на тему що купують і продають мешканці різних міст. Зокрема і що найбільше хочуть купити чи продати львів´яни.

Щодня користувачі зі Львова та області задають понад тисячу запитів в Яндекс зі словами «купити», «куплю», «покупка», «купівля», «продаю», «продати», «продам», «продаж», «ціна», «вартість», «прайс», «доставка» українською та російською мовами. Львів´яни в 4,7 раз частіше задають запити з бажанням щось купити (слова «купити» і «продаж») ніж з бажанням щось продати (слова «продати» та «купівля»).

Найбільше користувачі зі Львова та області цікавляться автомобілями. Серед тем, які цікавлять львів’ян сильніше, ніж мешканців інших досліджених міст є сільське господарство, одяг і товари для дому.

Також львів´яни частіше від інших хочуть придбати автомобілі в Польщі, а також цікавляться купівлею та продажем цуценят німецької вівчарки.Раніше Яндекс також публікував дослідження про те які рецепти шукають львів´яни, а також що шукають про Львів в інтернеті.