You can’t always get what You want

В Ужгороді на #uzhtwevent ми заповняли анкетки, де серед всього іншого був пункт улюблена цитата, тоді мені було тяжко відповісти, проте зараз подумавши, можу сказати, що на сьогодні улюбленою цитатою є наступні слова:

You can’t always get what You want. But if You try sometimes well You just might find You will get what You need.

upd. 08.10.2011 Якщо ви зараз сидите на секції блогкемпу на #iforum, слухаєте мою доповідь і знайшли це повідомлення, зареплайте мені текст цитати. Перші три реплаї котрі я побачу під час кемпу. отримають винагороду.

Про голодомор

Бабця Михайлина, як була жива, постійно розказувала про страхи війни, про брак їжі в їх родині (а їх було аж семеро дітей в родині, бабця наймолодша з 25-го року), якими делікатесами, для них була звичайна лобода, кропива і бурячанка. Як вони тоді згадували слова людей з Великої України, котрі в 33-му році проривалися на захід і говорили що в них голод і немає що їсти і всі навколо дивувалися, як при такому урожаї може бути голод.

Від тоді в нас на стриху завжди були запаси мила, цукру, круп на випадоквійни чи голоду. А бабці сестр Осипа, котра жила  в нас і бавила мене малого, завжди під подушкою тримала загорнуті в хустині сухарі та сухофрукти.

Я шкодую, лише про те, що не записував тих розповідей. І хоча моїх рідних голодомор 32-32-их років не зачіпив, в багатьох голод забрав дідуся чи бабусу, прадіда чи прабабця, а багато не знають правди про ті часи. Як на мене цей день крім дня скорботи має також бути днем пам’яті і правди. Існує сайт http://holodomor33.org.ua/ де зібрано багато матеріалів про голодомор, поділіться з тими хто ще не знає.

Про #uzhtwevent

Отримав море гарних емоцій відвідавши з друзями #uzhtwevent. Зі Львова поїздом їхало нас восьмеро: @dvankevich, @golubovsky, @mrpetruccio, @muravsky, @Olabilo4ka, @p1f, @Rostyslav, @taras1k. Спробую описати поїздку одним реченням.

Приїхали, поблукали по місту, на запах шашлика вийшли на Театральну площу, де було багато вина і всяких смаколиків, поснідали, знайшли квартиру, поселилися, вернулися дегустувати вино, зустріли @wedmid‘a, подивилися як крутить попою Даша Малахова, пішли на #uzhtwevent, спілкувалися, обмінювалися подарунками, спілкувалися, пили коктейлі, вкотре невдало штурмували «Вертеп», пішли в «Кактус», який дуже не сподобався якістю обслуговування, афтепаті в клубі «Максимус» … ранок, ще один похід на Театральну, щоб закупити вино додому, поїздка в «Децу у Нотаря», на вокзал і дранг на Львів.

Серед нововведень на зустрічі, дуже сподобався сервіс анонімних запитань і суджень створений за допомогою різнокольорових Post-It та кількових ручок :)

А ще наша команда в складі мене @Olabilo4ka і @zhacka придумала вірш і навіть виграла приз :). Організатори обіцяли всю збірку віршів «видати» в себе на блозі.

Інші, більш розширені відгуки з картинками і самі фото, можете знайти ось тут:

Фото від @fat_angel —  http://www.facebook.com/album.php?aid=34799&id;=100001375475819
Фото від @Nightrazorhttp://picasaweb.google.com/ecchi.moonlight/Uzhtwevent#
Пост від @Rostyslavhttp://surgeetage.com.ua/archives/231
Фото від @Rostyslav та @Olabilo4kahttp://picasaweb.google.com/rostyslav.kryvyy/Uzhtwevent3#
Пост від @golubovskyhttp://blog.golubovsky.com/uzhtwevent-3/

Плагін «Поділитися» для MaxSite CMS

Сьогодні написав свій перший маленький плагін до MaxSite CMS. Плагін використовує API Яндекса, а саме блок «Поділитися», для того щоб виводити в кінці кожного допису невеликий симпатичний блок з посиланнями, за допомогою котрих можна легко поділитися дописом з друзями в різних соціальних мережах.

Поки що плагін має декілька опцій, а саме вибір мови, типу блоку, тексту надпису, та посилань по замовчуванню.
Подивитися як плагін працює можете на сайті «Врятувати Меркурія», до речі якщо хтось має старі фотографії, де видно Меркурія, чи якось по інакшому (наприклад грошима :)) хоче нам допомогти, ми збираємося по четвергах на 19:00 на Коперніка 40 в приміщенні ЛОО Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

Сам плагін можете завантажити звідси: yashare.zip. На днях спробую зробити подібний для вордпресу.

Вчора подзвонили на мобільний з «Приватбанку» і сказали з претензійною інтонацією: «А чи знаєте шановний Петро Олександрович, що у вас на зарплатній картці борг в 42 грн. скількись там копійок і цей борг кожного місяця зростає». На мої слова, що картки (зарплатну і кредитну) видані мені під час роботи в «Поступі», я закрив і ними вже не користуюся була ствердна відповідь, підтвердили, що кредитна була закрита в 2009 році, а зарплатна в 2006 році.

Далі було логічне запитання, як можна закрити карточку з від´ємним балансом?
Відповідь була наступною — карточка закривається протягом трьох днів і так як по кредитній карточці була заборгованість то гроші автоматично стягнулися з зарплатної карточки.

На наступні запитання зрозумілих відповідей не було:

Чому при з моменту початку закриття карточки «приватбанківська» система не блокує транзакції по ній?


Чому про борг на карточці повідомили мене через чотири роки після закриття карточки?


Чому, минулого року,  при закритті кредитної карточки мені нічого не повідомили про від´ємний баланс на зарплатній картці?

Хотілося б на ці питання отримати відповідь від «Приватбанку», тому знаючи що найадекватнішим та найшвидшим способом контакту з банком є інтернет та твітер, своє питання, також задам там. http://twitter.com/#!/mrpetruccio/statuses/7022479482556416

P.S. питання не в 50 гривнях, а в цій дивній ситуації, ще б подзвонили років так за  20 тоді б кругла сума накапала.

P.P.S. За порадою представника Приватбанку, звернувся в відділення на Княгині Ольги і після спілкування з приємною панянкою, зійшлися на тому, що оплатив початковий борг 18 гривень 23 копійки (насправді 20 гривеь – 19 на карточку і гривня комісії). Також взнав що мою кредитку, котру в 2009 казали, що не продовжать – продовжили, тому замовив щоб мені її дали. Надіюся що на цьому казуси з Приватбанком закінчуться.