Перший парадокс мого діда що Він народився і помер під різними іменами залишаючись в сутті тією самою людиною.
Народився дідо на другий день по Йордані (так сам завжди говорив) 1929 року Заставним Паньком Івановичем. Проте коли йому було десь 5 років тато його помер, а мама вдруге вийшла заміж, і так як він був найменшим, то вітчим переписав його на себе і тоді він став Кацьорою Паньком Петровичем. Прийшов час отримувати паспорт, але радяньська влда ніяк не розуміла імені Панько (Пантелеймон) і тому назвали діда Павлом.
Так з Заставного Панька Івановича перетворився на Кацьору Павла Петровича.